ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2020 року
Київ
справа №822/4219/14
адміністративне провадження №К/9901/6331/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
заяву Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про перегляд постанови Вищого адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі 822/4219/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (судді: Лосєв А.М., Бившева Л.І., Ланченко Л.В.) до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2013 року № 0000112201, від 23.07.2013 року № 0000112201,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (далі - позивач, ТОВ "Універсалбуд") звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, Славутська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2013 № 0000112201 та від 23.07.2013 № 0000112201.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, позов задоволено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2015 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі № 822/4219/14 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Славутської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 26 березня 2013 року № 0000112201 та відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року залишено без змін.
Славутська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області звернулася до Верховного Суду України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 11.11.2015 у справі № 822/4219/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з підстав, передбачених пунктами 1,5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.12.2014, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 та постанову Вищого адміністративного суду України від 11.11.2015 та відмовити у задоволенні позову.
У зв`язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Васильєвої І.А. (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Юрченко В.П.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
За правилами п. 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а п. 5 частини першої вказаної статті передбачено, що таким мотивом є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
В якості підстав для перегляду судового рішення за пунктом першим частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. На підтвердження зазначеного надає копії судових рішень цього ж суду від 08.09.2016 у справі № 805/86/13-а, від 17.058.2016 у справі № 802/4132/15-а, від 10.08.2016 у справі № 826/2916/14, прийнятих за подібних обставин та предмета спору.
В якості підстави про перегляд за пунктом п`ятим частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом надано копію судового рішення Верховного Суду України від 04.10.2016 у справі № 810/7161/14 правовій позиції якого, на думку заявника, не відповідає судове рішення про перегляд якого він просить.
Податковим органом на адресу суду були надіслані додаткові пояснення, в яких відповідач посилається на надання неналежної оцінки судами попередніх інстанцій доказам. Однак встановлення фактичних обставин справи не входить в межі перегляду рішень судів попередніх інстанцій Верховним Судом.
Суди попередніх інстанцій установили, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012. За наслідками перевірки складено акт № 240/22/32987115 від 18.03.2013.
Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Універсалбуд" вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на прибуток на суму 4 516 332 грн. 00 коп.
На підставі акту перевірки Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000112201 від 26.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4 601 320 грн., з яких за основним платежем 4 516 332 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 84 988 грн. 00 коп.
Позивач, не погодившись із викладеними у акті перевірки висновками, звернувся зі скаргами до органів Міністерства доходів і зборів України. Як наслідок, рішенням про результати розгляду повторної скарги від 04.07.2013 скасоване податкове повідомлення - рішення Нетішинського відділення Славутської ОДПІ № 0000112201 від 26.03.2013 в частині донарахованого перевіркою податку на прибуток через неврахування підприємством у податковій звітності результатів попередньої перевірки (акт від 28.02.2012 року №178/23/32987115) та у відповідній частині штрафну санкцію. З урахуванням цього, Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000112101 від 23.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 4 518 991 грн. 00 коп., в тому числі 4 434 003 грн. 00 коп. за основним платежем та 84 988 грн. 00 коп. за штрафними санкціями.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.
У справі, що розглядається суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що фактичне виконання господарських зобов`язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача. Крім того, посилання податкового органу на покази ОСОБА_1 (засновника ТОВ "Оллерус-Буд"), ОСОБА_2 (засновника ТОВ "Проммаст-стандарт"), ОСОБА_3 (засновника ТОВ "Респект-2000), які стверджували, що реєстрували вказані підприємства без наміру здійснювати фінансово-господарські операції, не були прийняті судом до уваги, оскільки рішення суду, що набрало законної сили, та яким би встановлювались відповідні обставини відповідачем не надано, а власне покази окремих осіб не можуть свідчити про безтоварність здійснених правочинів за умови підтвердження таких господарських операцій належним чином оформленими первинними документами.
В рішенні Вищого адміністративного суду України від 08.09.2016 у справі 805/86/13-а, суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом у процесі перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасника поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованим контрагентом, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично суди визнали доведеним той факт, що позивачем було створено штучну видимість здійснення господарських операцій з названим контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активу у процесі виконання операцій саме з цим контрагентом.
У справі № 802/4132/15-а Вищий адміністративний суд України, погодився з рішенням суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вказавши, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту і витрат за відсутності факту придбання товару. Установлені у рамках кримінального провадження обставини щодо непричетності директора ТОВ "Зеленецьке" ОСОБА_4 до фактичної діяльності останнього та використання ОСОБА_5 ТОВ "Зеленецьке" для номінального оформлення безтоварних операцій виключають добросовісність податкової вигоди, на яку претендує платник по взаємовідносинам зі спірним контрагентом.
У справі № 826/2916/14 Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що суди надали неправильну юридичну оцінку посиланням Інспекції на матеріали кримінальних справ, у ході яких встановлено факти реєстрації спірних контрагентів на підставних осіб, які заперечили свою причетність до фінансово-господарської діяльності очолюваних ними суб`єктів господарювання та до підписання від їх імені первинних документів. Докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди повинні розцінюватися у сукупності та взаємозв`язку, причому оцінці підлягає також і діяльність усіх учасників господарських операцій. Статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.