ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 927/253/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" (до зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ-ТІ СКУЛ") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 (головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.) у справі № 927/253/19 Господарського суду Чернігівської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ-ТІ СКУЛ"
до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" Чернігівської обласної ради
про визнання права та спонукання вчинити певні дії,
за участю прокурора Чернігівської області, в особі Чернігівської обласної ради,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ-ТІ СКУЛ" (далі - ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ", позивач) звернулось до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 01.04.2019) до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - Управління комунального майна, відповідач) про:
- визнання за ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ" права на укладення договору оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" Чернігівської обласної ради (далі - КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат");
- спонукання Управління комунального майна укласти договір оренди цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" з ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ" згідно з наданим проектом від 11.03.2019 № 5 та викласти його в редакції, викладеній у заяві про зміну предмету позову від 01.04.2019.
2. Позов обґрунтовано тим, що після розміщення відповідачем оголошення про намір передати в оренду цілісний майновий комплекс КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат", у встановлений законом строк, позивач звернувся з заявою про укладення договору оренди, до якої було додано необхідні документи та проект договору. Оскільки інших заяв від фізичних або юридичних осіб до відповідача не надходило, а трудовим колективом комунального підприємства не прийнято рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, відповідач підготував та видав наказ про укладення договору оренди з позивачем. Після проведення оцінки об`єкта оренди позивач направив відповідачеві розроблений проект договору оренди, однак останній відмовився укладати договір, посилаючись на існування спору між депутатами обласної ради щодо повноважень Управління комунального майна виступати орендодавцем майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, який розглядається Чернігівським окружним адміністративним судом. Така відмова суперечить положенням статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і порушує охоронювані законом інтереси позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 позов задоволено частково. Визнано за ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ" право на укладення договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат". Суд спонукав Управління комунального майна укласти з ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ" договір оренди цілісного майнового комплексу згідно з проектом від 11.03.2019 № 5 в редакції, запропонованій позивачем, за виключенням з проекту договору пункту 8.5 та останнього абзацу пункту 10.9 договору оренди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Рішення мотивовано тим, що позивач з дотриманням передбаченої законодавством процедури звернувся до відповідача з заявою про передачу в оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а саме, цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат"; підстави, передбачені абзацом 11 частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" для відмови в укладенні договору оренди відсутні, тому, як єдиний учасник, який виявив бажання орендувати цілісний майновий комплекс, має право на укладення договору оренди зазначеного майнового комплексу.
5. Запропонований позивачем проект договору оренди містить усі істотні умови договору оренди, передбачені частиною 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а необґрунтована відмова відповідача від укладення договору, є підставою для захисту прав орендаря у судовому порядку. Однак, за висновком суду першої інстанції, пункт 8.5 та останній абзац пункту 10.9 проекту договору оренди щодо односторонньої відмови від договору оренди, суперечать вимогам статей 188, 291 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тому договір оренди укладено в запропонованій позивачем редакції, за виключенням зазначених пунктів проекту договору.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2019 скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
7. Постанову мотивовано тим, що оскільки в оренду передавалось профільне підприємство - професійно-технічний навчальний заклад першого атестаційного рівня і обов`язковою умовою передачі в оренду була вимога збереження надання освітніх послуг на базі орендованого майна, тому надання таких послуг можливе лише після отримання ліцензії. Проте, позивачем не надано доказів наявності у нього будь-якої ліцензії на здійснення діяльності, пов`язаної з підготовкою працівників та надання інших освітніх послуг, тому правомірні підстави на законне отримання в оренду цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" станом на 15.03.2018 (звернення до відповідача з заявою) та 15.03.2019 (на час звернення до суду) у позивача відсутні.
8. Крім того, укладення договору здійснено з порушенням абзацу 2 пункту 14, абзацу 2 пункту 15 розділу 2 Положення про порядок передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в оренду, якими передбачено, що договір оренди повинен бути укладений не пізніше трьох місяців з дати оприлюднення оголошення та термін укладення договору оренди не повинен перевищувати двох місяців з дати реєстрації заяви про оренду, а договір укладено майже через рік.
9. Також, запропонована позивачем редакція проекту договору не відповідає положенням статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовам Типового договору оренди, затвердженого рішенням Чернігівської обласної ради від 20.12.2018, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для спонукання відповідача до укладення договору в редакції запропонованій позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Позивач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
11. Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Доводи касаційної скарги обґрунтовано неправильним застосуванням судом норми матеріального права та порушенням норм процесуального права, з посиланням на те, що:
1) в порушення частини 1 статті 310 ГПК України судом апеляційної інстанції розглянуто справу за відсутності позивача, якого не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, на нову зареєстровану адресу: пр-т Перемоги, 33, м. Чернігів;
2) суд застосував положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справі № 925/650/18, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18, від 18.04.2019 у справі № 913/299/18, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18, від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18;
3) відсутні висновки Верховного Суду про застосування положень статті 188, частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", статті 19 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" у подібних правовідносинах щодо правонаступництва у орендних правовідносинах; про застосування положень статей 10, 14, 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо строку передачі майна цілісного майнового комплексу в оренду відповідно до вказаного Закону та строків викладених у підзаконному акті; про застосування положень Типового договору оренди, за відсутності рішення Чернігівської обласної ради щодо затвердження такого Типового договору.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
12. Відповідач та третя особа відзивів на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
13. Прокурор Чернігівської області у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів касаційної скарги, вказавши на дотримання прокуратурою положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні з апеляційною скаргою на незаконне рішення суду першої інстанції, обґрунтовано та надано докази щодо наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді в особі Чернігівської обласної ради, яка не вживала належних заходів, спрямованих на повернення у власність територіальної громади Чернігівської області спірного майнового комплексу. Крім цього, указано на незаконність укладення у судовому порядку договору оренди, в якому не узгоджені сторонами усі істотні умови, передбачені статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та умови якого не відповідають Типовому договору оренди, а також укладення такого договору за відсутності ліцензії на надання освітніх послуг, оскільки обов`язковою умовою передачі в оренду майна було збереження профілю використання за цільовим призначенням.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.05.2005 рішенням Чернігівської обласної ради утворено Управління комунального майна, яке є уповноваженим органом обласної ради, який відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію повноважень обласної ради по управлінню та розпорядженню майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (майно (об`єкти) комунальної власності області).
15. Згідно з Положенням про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, затвердженим рішенням ХІІ сесії Чернігівської обласної ради VІІ скликання від 28.03.2018 № 70-12/VII, Управління підпорядковане, підзвітне і підконтрольне Чернігівській обласній раді, а у міжсесійний період - голові обласної ради.
Основними завданнями Управління є, зокрема:
реалізація регіональної політики у сфері управління та розпорядження майном комунальної власності області;
забезпечення ефективного управління та використання об`єктів комунальної власності області.
16. Крім того, Управління, відповідно до покладених на нього завдань:
у встановленому порядку виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств обласної ради, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна;
організовує та забезпечує проведення незалежної оцінки майна комунальної власності області, рецензує звіти про оцінку та погоджує або затверджує їх результати;
здійснює функції Органу управління комунальних підприємств та закладів, які належать до сфери його управління.
17. КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" Чернігівської обласної ради зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13.06.1994 № 120-р.
18. Відповідно до Статуту КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" Чернігівської обласної ради (п. 1.1, 1.2, 4.1, 4.2 та 4.4) (нова редакція), затвердженого наказом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 22.09.2017 № 98, підприємство є комунальним професійно-технічним навчальним закладом першого атестаційного рівня, здійснює професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.
Підприємство створено в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (Орган управління).
Засновником Підприємства є Чернігівська обласна рада (Засновник).
Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.
Майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у Підприємства в господарському віданні.
Відчуження, списання основних фондів Підприємства, передача майна Підприємства в оренду або лізинг, а також використання коштів від відчуження і оренди майна (лізингу) здійснюється в порядку, визначеному законодавством та рішеннями Засновника.
19. Відповідачем протягом лютого - березня 2018 року проводилась робота, спрямована на передачу нерухомого майна - цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" в оренду.
20. 08.03.2018 в обласній газеті "Деснянська правда" № 10 (28625) відповідачем розміщено оголошення щодо його наміру передати нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в оренду - цілісний майновий комплекс КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат", що розташований за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 33; заяви про оренду майна приймаються до 23.03.2018 включно.
21. Аналогічна інформація розміщена і на офіційному веб-сайті Управління комунального майна Чернігівської обласної ради.
22. 15.03.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про передачу в оренду зазначеного майна, з метою його використання для надання послуг у сфері професійно-технічної освіти (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації робітничих кадрів з ліцензованих професій, повторна перевірка знань робітників, які задіяні на роботах з підвищеною небезпекою) та навчання і перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці. До заяви додано копії установчих документів та проект договору оренди.
23. 26.03.2018 третьою особою проведено загальні збори колективу підприємства, на яких було розглянуто лист відповідача від 14.02.2018 № 04-176 щодо оренди цілісного майнового комплексу та постановлено утриматись від укладання договору оренди приміщення до "прояснення всіх питань" (протокол № 1 від 26.03.2018), про що повідомлено відповідача листом № 228 від 26.03.2018.
24. 28.03.2018 начальником Управління комунального майна ради видано наказ № 39 "Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" щодо укладення договору оренди з єдиним заявником ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ" (заява б/н від 15.03.2018) на майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області - цілісний майновий комплекс КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат".
25. Листом від 06.04.2018 № 03-350 "Щодо оренди цілісного майнового комплексу" відповідач повідомив позивача про те, що після завершення процедури оцінки цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат", Управлінням комунального майна буде підготовлено відповідний проект договору оренди та направлено орендарю для розгляду, а в подальшому - нотаріального посвідчення та підписання.
26. Згідно з актом прийому-передачі робіт щодо незалежної оцінки від 27.02.2019 вартість об`єкту оцінки становить 6 646 347,45 грн, з урахуванням ПДВ.
27. Листом від 01.03.2019 № 03-247 відповідач повідомив позивача про те, що, зважаючи на оскарження окремою групою депутатів Чернігівської обласної ради до Чернігівського окружного адміністративного суду повноважень Управління комунального майна Чернігівської обласної ради виступати орендодавцем майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, Управління комунального майна відмовляє ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ" в укладенні договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат".
28. У відповідь позивач листом від 04.03.2019 № 14 повідомив, що вказана підстава для відмови у підписанні договору оренди цілісного майнового комплексу не передбачена Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та іншими законами України, а тому листом від 11.03.2019 № 15 на адресу відповідача направив два примірника проекту договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" від 11.03.2019, що розташований за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги 33.
29. Відповідач листом від 15.03.2019 № 03-302 повторно повідомив позивача про відмову у підписанні відповідного договору з аналогічних підстав.
30. Вказана відмова від укладання договору стала підставою для звернення ТОВ "ДЖІ-ТІ СКУЛ" до суду з даним позовом про визнання права та спонукання відповідача до укладення договору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
31. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
33. Скаржник, посилаючись на положення пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, у своїй касаційній скарзі зазначив, що підставами касаційного оскарження судового рішення, є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; постанова суду апеляційної інстанції підлягає обов`язковому скасуванню на підставі частини 1 статті 310 ГПК України, з огляду на те, що справу розглянуто за відсутності позивача, якого належним чином не повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
34. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказав, що суд апеляційної інстанції застосував норму права, а саме, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", без урахування висновку щодо застосування такої норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, які наведені у касаційній скарзі та зазначені у пункті 11 цієї постанови. Зокрема, скаржник посилається на те, що у зазначених справах вказується на важливість у першу чергу здійснювати перевірку підстави представництва прокурором інтересів держави, перевіряти наявність чи відсутність повноважень органів влади, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки саме посилання у позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо.
35. Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з зазначеної підстави, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
36. Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 904/1145/19, від 04.06.2020 у справі № 904/1923/19.
37. При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
38. Разом із тим, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 927/253/19 в частині доводів з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на таке.
39. У даній справі № 927/253/19 прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою після виявлення порушення інтересів територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та відмови цього органу від захисту прав територіальної громади. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", встановив, що прокурором дотримано порядок, передбачений вказаною статтею щодо звернення до компетентного органу, який уповноважений здійснювати захист інтересів територіальної громади та встановлено не вжиття таким органом заходів, спрямованих на повернення у власність територіальної громади Чернігівської області спірного майнового комплексу, що свідчить про нездійснення захисту Чернігівської обласною радою прав та інтересів територіальної громади та є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності ради, а отже, обґрунтованості, доведеності та наявності підстав для звернення прокурора з апеляційною скаргою для захисту таких прав.
40. В той же час, у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 (предметом розгляду у якій був позов прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки), судом касаційної інстанції зроблено висновок, що у даній справі апеляційним судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Седнівською селищною радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Навпаки, обставини справи свідчать про вжиття позивачем заходів з метою приведення договірних правовідносин з відповідачем у відповідність до вимог чинного законодавства. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. При цьому судом зауважено, що обставини дотримання прокурором встановленої, частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
41. У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 925/650/18, (предметом розгляду був позов прокурора про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення орендованого нерухомого майна), суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, оскільки при розгляді справи було встановлено, що прокурором не доведено наявність підстав для представництва позивачів та дотримання порядку звернення до суду, визначеного частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
42. У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 923/560/18 (предметом розгляду був позов прокурора про визнання недійсним рішень тендерного комітету та договору №1 від 18.01.2018), суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що звертаючись з позовом прокурором не доведено обставин, що позивачі не здійснюють або неналежним чином здійснюють відповідні повноваження, а тому надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіряючи обґрунтованість наведених прокурором доводів в обґрунтування підстав для звернення його з позовом у даній справі для захисту інтересів держави в особі позивачів, суди дійшли обґрунтованого висновку, що прокурор в даному випадку не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі позивачів в суді.
43. У постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №0440/6738/18 (предметом розгляду був позов прокурора про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій), за результатами касаційного перегляду даної справи, Суд дійшов висновку, що судами не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави, оскільки сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.