Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 575/835/16-к
провадження № 51-3893 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.
прокурорів Галичанського І. В., Саіяна С. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника начальника відділу військової прокуратури Центрального регіону України Галичанського І. В. на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 2 червня 2020 року щодо ОСОБА_1, дані про кримінальне провадження щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016200350000017, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає у АДРЕСА_1, підполковника запасу, працюючого заступником директора коледжу СНАУ, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано не винуватим та виправдано у звязку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2016 року, на грошові кошти в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Витрати, пов`язані із залученням експерта при проведенні судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин віднесено за рахунок держави.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано в обвинуваченні, висунутому органом досудового розслідування в тому, що він, будучи військовою службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме військовим комісаром Великописарівського районного військового комісаріату Сумської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам статей 3, 22, 24 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 1,3,8,9,11,15 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 389, Положення про військові комісаріати Сумської області та своїх функціональних обов`язків, 26 квітня 2016 року близько 14 години 23 хвилини у приміщенні службового кабінету № 9 Великописарівського районного військового комісаріату, що знаходиться за адресою: смт. Велика Писарівка Сумської області, вул. Шевченка, 30, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 15000 гривень за не притягнення до адміністративної відповідальності директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Правдинське" ОСОБА_3 за ст. 210-1 КУпАП, а також за позитивне вирішення питання щодо звільнення від призову у разі оголошення чергової хвилі мобілізації працівників цього підприємства, чим вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за не вчинення ним в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК.
2 червня 2020 року Сумським апеляційним судом вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 2 червня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не вирішив клопотання про повторне дослідження доказів, заявлене в апеляційній скарзі прокурора.
Прокурор стверджує про не дотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону щодо фіксування судового засідання не уповноваженими особами. Вказує на неналежну якість технічного запису судового засідання від 12 жовтня 2016 року.
Прокурор зазначає про невідповідність проголошеного вироку друкованому тексту, який міститься у матеріалах кримінального провадження.
Вказує, що суд першої інстанції у вироку зазначив взаємовиключні підстави для виправдання ОСОБА_1, що залишилось поза увагою апеляційного суду.
Стверджує, що судом першої інстанції порушено принципи змагальності та рівності сторін у кримінальному провадженні. Прокурор зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам сторони обвинувачення, а саме матеріальним та оптичним носіям інформації, а також долучив окремі з них до матеріалів кримінального провадження без дослідження під час судового розгляду, деякі докази безпідставно визнав неналежними. Суд першої інстанції, на думку прокурора, не сприяв стороні обвинувачення у забезпеченні явки свідка ОСОБА_4 .
Зазначає про те, що суд першої та апеляційної інстанції дійшли безпідставних та необґрунтованих висновків про порушення права ОСОБА_1 на захист та визнали недопустимими у зв`язку з цим окремих доказів.
Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не виклав мотиви, з яких він погодився з висновками суду першої інстанції щодо провокації злочину.
Вказує на недотримання судами першої та апеляційної інстанції ст. 370, 419 КПК, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурори Галичанський І. В., Саіян С. Г. підтримали касаційну скаргу прокурора, просили її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.