Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 727/6518/17
провадження № 51-3287км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Єремейчука С. В., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Титаренка Ю. О.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників Марковського І. М., Мустяци І. М.,
Рендюк Н. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Мустяци Іона Миколайовича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, захисників Марковського Івана Михайловича та Рендюк Наталії Василівни, які діють в інтересах засудженої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 лютого 2020 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040001869 від 08 липня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комарівці Сторожинецього району Чернівецької області, який згідно матеріалів кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187, пунктами 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Чернівці, яка згідно матеріалів кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, та йому призначено покарання: за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього майна, що йому належить, крім житла; за пунктами 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить, крім житла; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що йому належить, крім житла; за ч. 2 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, що йому належить, крім житла; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить, крім житла.
Цим же вироком ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, що їй належить, крім житла; за ч. 2 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що їй належить, крім житла; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, що їй належить, крім житла. Її ж визнано невинуватою за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, пунктами 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187 КК України та виправдано через недоведеність вчинення кримінальних правопорушень щодо потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_13 226 916,82 грн та 500 000 грн відповідно у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком, 01 липня 2016 року близько 04:30 ОСОБА_1 на автомобілі Opelбіля бару "У Петровича" на вул. Гагаріна в м. Чернівцях запропонував нетверезому ОСОБА_5 надати послуги таксі, на що останній погодився. Перед поїздкою ОСОБА_1 також запропонував ОСОБА_5 випити кави та, отримавши його згоду, придбав два стакани кави, один з яких в автомобілі дав ОСОБА_5, а коли останній відволікся, непомітно підсипав у стакан потерпілого невідому речовину. Після того як ОСОБА_5 випив каву йому, стало погано і він втратив свідомість, а ОСОБА_1, скориставшись безпорадним станом потерпілого, заволодів його грошима в сумі 4800 грн, 15 дол. США (360,82 грн за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину) та відвіз останнього до будинку АДРЕСА_3, де передав дружині ОСОБА_14 .
Також ОСОБА_1 29 липня 2016 року близько 23:00 на автомобілі Ford біля Шевченківського ВП ЧВП ГУ НП в Чернівецькій області на вул. Білоусова, 19 у м. Чернівцях запропонував нетверезому ОСОБА_6 надати послуги таксі, пригостив його кавою, в яку непомітно підсипав невідому речовину, а коли останній випив каву та втратив свідомість, заволодів належними потерпілому грошима в сумі 1400 грн, обручкою вартістю 4000 грн, ланцюжком вартістю 18 000 грн, хрестиком вартістю 4000 грн, мобільним телефоном вартістю 1200 грн та грошима в сумі 1400 грн, а всього майном на загальну суму 28 600 грн, після чого викинув ОСОБА_6 з автомобіля на одній із вулиць у м. Чернівцях, залишивши в безпорадному стані.
Крім того, ОСОБА_1 09 серпня 2016 року близько 00:20 на автомобілі ВАЗ-2101 біля залізничного вокзалу на вул. Гагаріна у м. Чернівцях запропонував нетверезим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надати послуги таксі, в ході поїздки пригостив їх кавою, в яку непомітно від потерпілих підсипав заздалегідь виготовлену ним невідому речовину, а коли вони випили кави та втратили свідомість, заволодів належним потерпілому ОСОБА_7 мобільним телефоном вартістю 505 грн, обручкою вартістю 4280 грн, грошима в сумі 12 350 грн, з яких 12 000 грн зняв з банківської картки, а всього майном ОСОБА_7 на загальну суму 17 135 грн. Також ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_8, а саме: грошима в сумі 800 грн, ланцюжком вартістю 1200 грн, ланцюжком вартістю 600 грн, хрестиком вартістю 300 грн, браслетом вартістю 400 грн, срібним кільцем вартістю 1800 грн, мобільним телефоном вартістю 1400 грн, а всього майном ОСОБА_8 на загальну суму 6500 грн. Після цього ОСОБА_1 викинув потерпілих, які перебували у безпорадному стані, в безлюдному місці.
Також 03 вересня 2016 року близько 13:00 ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ біля магазину "Ночнічок" на вул. Комарова в м. Чернівцях запропонував нетверезому ОСОБА_3 надати послуги таксі та на його ж прохання купив йому алкогольний напій "Бальзам", у пляшку якого непомітно від потерпілого підлив заздалегідь заготовлений сильнодіючий седативний препарат - клофелін, відвіз його до ставків Придністровської дослідної станції в с. Годилів Сторожинецького району Чернівецької області, дочекався поки ОСОБА_3 розпив указаний алкогольний напій та знепритомнів, після чого заволодів належним останньому майном, а саме: обручкою вартістю 5100 грн, перстнем вартістю 4900 грн, ланцюжком вартістю 11 000 грн, хрестиком вартістю 4500 грн, годинником вартістю 80 730 грн, мобільним телефоном вартістю 3015 грн, а всього майном на загальну суму 109 245 грн. Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення розбійного нападу втік, а потерпілий ОСОБА_3 помер від набряку та набухання речовини головного мозку як ускладнення від гострого отруєння клофеліном на фоні важкої алкогольної інтоксикації.
Крім того, 10 грудня 2016 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись біля монумента слави "Воїнам Афганістану" на просп. Незалежності в м. Чернівцях помітив нетверезого ОСОБА_15, майном якого вирішив заволодіти. Для цього ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2, наказав їй принести заздалегідь виготовлену нею невідому отруйну речовину, що остання зробила, та вони разом із ОСОБА_1 увійшли в довіру до ОСОБА_15, почали розпивати з ним спиртні напої, під час чого ОСОБА_1 підсипав потерпілому в стакан з кавою указану отруйну речовину, яка на фоні вживання алкоголю має стійкий гіпотензивний ефект, після вживання якої ОСОБА_15 втратив свідомість, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволодіти його майном, а саме: мобільним телефоном вартістю 3025 грн та грошима в сумі 3000 грн, а всього майном на суму 6025 грн. Після цього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 залишили потерпілого ОСОБА_15 на лавицях біля монументу слави "Воїнам Афганістану", де о 04:10 його виявили мертвим.
Також 17 грудня 2016 року близько 20:00 ОСОБА_1 в інтерактивному клубі "Спортлото" на вул. Головній, 162 в м. Чернівцях помітив нетверезого ОСОБА_9, майном якого вирішив заволодіти. Намагаючись увійти в його довіру, ОСОБА_1 розпочав з ним розмову та дізнався, що у потерпілого наявна велика сума грошей, після чого придбав два стакани кави, в один з яких непомітно для ОСОБА_9 підсипав заздалегідь заготовлену невідому речовину та пригостив останнього кавою. Після кількох ковтків кави ОСОБА_9 стало зле, він вийшов на вулицю та пішов додому, а ОСОБА_1, зрозумівши, що приготовлена ним речовина почала діяти, став шукати ОСОБА_9 на прилеглій до клубу території, однак не знайшов, таким чином не довівши свого злочинного умислу до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Крім того, 22 грудня 2016 року близько 21:00 ОСОБА_1 неподалік центрального автовокзалу на вул. Головній у м. Чернівцях підійшов до ОСОБА_16, яка перебувала в компанії двох нетверезих ОСОБА_17 і ОСОБА_4, після чого разом з останнім пішов до магазину та купив три стакани кави, в один із яких непомітно від ОСОБА_4 підсипав заздалегідь приготовлену невідому речовину та пригостив останнього, маючи на меті заволодіти його майном. Після цього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_4 пішли до автомобіля ВАЗ під керуванням ОСОБА_18, якому ОСОБА_1 наказав їхати містом. ОСОБА_4, унаслідок споживання кави знепритомнів, після чого ОСОБА_1 заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном вартістю 125 грн і грошима в сумі 3000 грн, а всього майном на загальну суму 3125 грн. На вул. Маловокзальній у м. Чернівцях ОСОБА_1 вивантажив з автомобіля ОСОБА_4, якого наступного дня о 08:10 виявили мертвим на узбіччі вказаної вулиці.
Поряд з цим, 23 грудня 2016 року близько 22:00 ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ-2101 біля магазину "Мaxima" на вул. Південно-Кільцевій, 29-А в м. Чернівцях запропонував послуги таксі ОСОБА_10, в ході поїздки пригостив його кавою, додавши до неї заздалегідь підготовлену сильнодіючу (отруйну) речовину. Після її вживання останній втратив свідомість, чим скористався ОСОБА_1 та заволодів його майном, а саме: золотою обручкою вартістю 3000 грн, мобільним телефоном марки вартістю 300 грн і грошима в сумі 1000 грн, а всього майном на загальну суму 4300 грн, після чого вивіз та вивантажив потерпілого у безлюдному місці на вул. Воробкевича у м. Чернівцях, залишивши у безпорадному стані.
Також 26 грудня 2016 року близько 22:30 ОСОБА_1 в інтерактивному клубі "Спортлото" на вул. Головній, 162 в м. Чернівцях розпочав розмову з раніше незнайомим ОСОБА_11, від якого дізнався, що він має готівкові кошти, і вирішив ними заволодіти. Для цього ОСОБА_1 увійшовши в довіру до ОСОБА_11, запропонував пригостити його кавою, після чого придбав два стакана кави, в один з яких додав суміш із сильнодіючою речовиною та дав потерпілому. Згодом ОСОБА_11 випив каву і втратив свідомість, а ОСОБА_1, вдаючи з себе особу, яка бажає допомогти останньому та відвезти його додому, за допомогою охоронців, які не були обізнані про протиправні дії ОСОБА_1, виніс непритомного ОСОБА_11, помістив до салону автомобіля марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_19 та уже під час поїздки заволодів майном потерпілого, а саме: грошима в сумі 300 турецьких лір (2252,94 грн за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину), 50 дол. США (1318,27 грн за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину), 200 євро (5508,28 грн за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину) та 2000 грн, а всього грошима на загальну суму 11 079,49 грн.
Крім того, 28 грудня 2016 року близько 00:30 ОСОБА_1 у тому ж клубі помітив нетверезого ОСОБА_12, який грав в азартну гру та виграв 2800 грн. Дочекавшись, поки ОСОБА_12 відійшов від грального столу, ОСОБА_1 підсипав у пляшку пива, яке пив потерпілий, заздалегідь підготовлену сильнодіючу речовину, до складу якої входив клофелін. Повернувшись, ОСОБА_12 випив пиво, від чого йому стало погано і він зняв виграш, вийшов на вулицю та поїхав додому разом із знайомим водієм, що не дало можливості ОСОБА_1 заволодіти майном потерпілого, тобто він не довів свого злочинного умислу до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Також 28 грудня 2016 року близько 23:00 ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 на автомобілі ВАЗ їздили вулицями м. Чернівців, шукаючи осіб, майном яких можна заволодіти. На одній із вулиць під приводом надання послуг з перевезення, вони взяли в автомобіль як пасажира ОСОБА_20 . Під час поїздки ОСОБА_1 і ОСОБА_2, відволікаючи ОСОБА_20, додали до заздалегідь придбаної ними кави лікарський засіб "Азалептол" та в ході розмови пригостили нею потерпілого, який, випивши напій, втратив свідомість, а ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 заволоділи його майном, а саме: ланцюжком вартістю 4000 грн, хрестиком вартістю 3000 грн, мобільним телефоном вартістю 500 грн, браслетом вартістю 5000 грн, а всього майном на загальну суму 12 500 грн. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перевезли ОСОБА_20 у безлюдне місце до будинку АДРЕСА_4, та під час вивантаження потерпілого близько 02:00 були затримані працівниками правоохоронних органів.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 27 травня 2020 року апеляційні скарги захисників Марковського І. М. та Рендюк Н. В. залишив без задоволення, а скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнив частково, вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 лютого 2020 року в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 та призначення йому покарання змінив: дії ОСОБА_1 за епізодом вчинення розбою на потерпілого ОСОБА_5 перекваліфікував із ч. 2 на ч. 1 ст. 187 КК України і призначив йому за цей злочин покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років; виключив з резолютивної частини вироку вказівку про призначення ОСОБА_1 окремо покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить, крім житла за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, а також вказівку про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить, крім житла, в решті вирок залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які ї подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник Мустяца І. М., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості,неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить судові рішення в частині засудження ОСОБА_1 за пунктами 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Як зазначає захисник, у ОСОБА_1 не було умислу на вбивство ОСОБА_3, ОСОБА_15 і ОСОБА_4, відсутні докази, що смерть останніх двох настала внаслідок дії якихось речовин, а смерть ОСОБА_3 могла настати внаслідок алкогольної інтоксикації. У кримінальному провадженні не встановлено, що ОСОБА_1 щось підсипав у каву потерпілим, а у висновках експертів відсутні категоричні висновки щодо речовини, яку підсипали. Захисник стверджує про відсутність попередньої змови між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на придбання сильнодіючої речовини та здійснення нападів на потерпілих шляхом її підсипання, відповідно, а тому відсутня кваліфікуюча ознака за попередньою змовою групою осіб. Захисник вважає, що потерпілі обмовили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а суд необґрунтовано відхилив клопотання сторони захисту про призначення додаткової експертизи, не допитав свідка ОСОБА_21, який може підтвердити алібі ОСОБА_1, та призначив останньому занадто суворе покарання без урахування вимог статей 65-69 КК України.
У касаційній скарзі захисник Марковський І. М., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить судові рішення в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187 КК України скасувати і закрити кримінальне провадження за обвинуваченням її за ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а за обвинуваченням за ч. 2 ст. 187 КК України - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Захисник стверджує, що у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не було попередньої змови на вчинення злочинів, остання не причетна до вбивства ОСОБА_15 і ОСОБА_4, які померли не внаслідок дії сильнодіючих препаратів. Захисник наголошує, що на період інкримінованих ОСОБА_2 діянь вона перебувала у відпустці та має алібі. Також захисник зазначає про недопустимість доказів, отриманих внаслідок проведення негласних (розшукових) слідчих дій (далі - НСРД), оскільки ухвали слідчих суддів з дозволами на їх проведення усупереч вимогам ст. 290 КПК України не відкривалися. Марковський І. М. посилається на упередженість свідка ОСОБА_23, оскільки він брав участь при проведенні НСРД у кримінальному провадженні та затримував ОСОБА_2, необґрунтовано застосувавши до неї силу. Крім того, захисник звертає увагу, що під час попереднього ув`язнення на ОСОБА_2 здійснювали тиск та били, обшук в її квартирі був проведений з порушеннями. Місцевий суд не допитав свідків ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_25, необґрунтовано відхилив клопотання сторони захисту про призначення додаткової судово-медичної експертизи.
У касаційній скарзі захисник Рендюк Н. В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить судові рішення в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187 КК України скасувати і закрити кримінальне провадження за обвинуваченням її за ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а за обвинуваченням за ч. 2 ст. 187 КК України - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Захисник стверджує, що у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не було попередньої змови на вчинення злочинів, остання не причетна до вбивства ОСОБА_15, який помер не внаслідок дії сильнодіючих препаратів. Вважає, що висновок експертизи про причину смерті останнього побудований на припущеннях, у ньому відсутній категоричний висновок щодо отруєння клофеліном, наголошує на необґрунтованості версії про те, що ОСОБА_2 виготовляла сильнодіючі речовини, оскільки такі під час обшуку її житла знайдені не були.Захисник звертає увагу, що свідок ОСОБА_26 не упізнав у суді ОСОБА_2, протокол пред`явлення для упізнання йому не пред`являвся, а тому є недопустимим доказом. Свідки та потерпілі допитувались без матеріалів провадження, а тому у сторони захисту не було можливості задати їм питання для виявлення розбіжностей у показаннях, наданих ними під час досудового розслідування та в суді, чим було порушено право ОСОБА_2 на захист. Зазначає, що суд не навів показань ОСОБА_1 про те, що 10 грудня 2016 року не відбулась його зустріч із ОСОБА_2 біля монумента слави "Воїнам Афганістану", а телефон, який належав потерпілому ОСОБА_15, випав у ОСОБА_1 з кармана у квартирі ОСОБА_2 . Також вважає, що суд безпідставно відкинув показання свідка ОСОБА_16, не дав оцінки показанням потерпілого ОСОБА_20 в сукупності з іншими доказами та помилково кваліфікував дії обвинувачених одночасно за ч. 2 ст. 187 КК України і за ч. 2 ст. 115 КК України.
У касаційній скарзі з урахуванням доповнень засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить судові рішення змінити, перекваліфікувати його злочинні дії з ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України, злочинні дії за епізодом убивства потерпілого ОСОБА_3 кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України, а в іншій частині обвинувачення - закрити кримінальне провадженняна підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначає, що не вбивав ОСОБА_15 і ОСОБА_4, що підтверджено висновками експертиз про причини їх смерті, а умислу на вбивство ОСОБА_3 він не мав. Розбійних нападів на потерпілих не вчиняв, тільки грабував їх, злочинів за попередньою змовою із ОСОБА_2 не вчиняв. Телефон ОСОБА_15 від підняв на вулиці, після того як останній викинув його, а потім загубив телефон у квартирі ОСОБА_2 . Посилається на порушення при затриманні, здійснення психологічного тиску з боку працівників поліції, вважає докази сфальсифікованими, а показання свідків суперечливими. Вказує, що не було допитано всіх свідків обвинувачення. Стверджує, що йому не роз`яснювали право на суд присяжних.
Позиції учасників судового провадження
Захисники Мустяца І. М., Рендюк Н. В., засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити. Захисник Марковський І. М. підтримав подану ним касаційну скаргу та касаційну скаргу захисника Рендюк Н. В., а касаційні скарги захисника Мустяци І. М. та засудженого ОСОБА_1 підтримав частково.
Прокурор Титаренко Ю. О. вважав касаційні скарги необґрунтованими і просив залишити їх без задоволення, а оскаржені судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилаються в касаційних скаргах захисники та засуджений, були предметом перевірки у судах першої та апеляційної інстанцій.
Як убачається з обвинувального акта в кримінальному провадженні № 12016260040001869, органом досудового розслідування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачувались у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, пунктами 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187 КК України.
Розглянувши це кримінальне провадження, суд першої інстанції кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, пунктами 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, а ОСОБА_2 - за ч. 2 ст. 187, ч. 5 ст. 27, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, визнав їх винними у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та призначив відповідне покарання. При цьому суд виправдав ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, пунктами 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України за епізодами вчинення умисних вбивств та розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , розбійних нападів на ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, через недоведеність вчинення цих злочинів обвинуваченою.