1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

іменем України

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 279/746/17

провадження № 51-94 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гановської А. М.,

прокурора Круценко Т. В.,

засудженої ОСОБА_1,

в режимі відеоконференції

захисника Крейдіна С. О.,


розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2020 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060060001597 та № 12016000060000141, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт Головино Судогодського району Володимирської області Російської Федерації, раніше судимої, останній раз за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2016 року за ч. 1 ст. 309 КК України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 :

визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та виправдано;

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Зараховано як відбуте покарання, строк попереднього ув`язнення з 28 березня 2017 року по 21 вересня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Вироком Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2020 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Виключено із вступної частини вироку посилання на ст. 89 КК України та ухвалено вважати її раніше засудженою останній раз за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2016 року за ч. 1 ст. 309 КК України. Зараховано в строк відбування покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з часу затримання на виконання постанови Верховного Суду від 08 квітня 2012 року по день проголошення вироку - по 03 липня 2020 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 18 жовтня 2016 року, близько 15 год, по вул. Космонавтів у

м. Коростень Житомирської області незаконно придбала без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон масою 0,116 г, який зберігала при собі та перевозила на маршрутному автобусі до 18 год 20 хв. того ж дня.

16 грудня 2016 року, близько 13 год 45 хв., за попередньою змовою з ОСОБА_2 - особою, яка була задіяна для проведення оперативної закупки під зміненими даними, поблизу маркету "АТБ", розташованого на вул. Шевченка, 38 у м. Коростень, у особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, незаконно повторно придбала без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, шляхом перерахування через термінал грошових коштів у сумі 3 500 грн (з яких 3 000 грн надав ОСОБА_2, а 500 грн - ОСОБА_1 ) на банківську карту вказану особою, справу відносно якої виділено в окреме провадження, яка і повідомила ОСОБА_1 місцезнаходження наркотичного засобу. Частину наркотичного засобу масою 0,686 г ОСОБА_2 видав працівникам поліції, а решту ОСОБА_1 залишила собі з метою подальшого особистого вживання.

Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що 06 січня 2017 року, близько 20 год 30 хв., за попередньою змовою з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, діючи повторно, в межах спільного злочинного умислу, направленого на збут наркотичних засобів в місця позбавлення волі для засуджених осіб Коростенської виправної колонії № 71, у невстановленому слідством місці незаконно придбала залишений особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, наркотичний засіб - метадон, загальною масою 0,3894 г, який зберігала у невстановленому місці з метою збуту. Цього ж дня, у невстановлені слідством час та місці, ОСОБА_1 незаконно збула невстановленій особі вищевказаний наркотичний засіб, який попередньо помістила до картоплини, обмотавши її липкою стрічкою, та яку невстановлена слідством особа цього ж дня, в період часу з 20 год 30 хв. до 21 год, перекинула через паркан на територію Коростенської виправної колонії № 71, розташованої на вул. Білокоровицьке Шосе, 4 у м. Коростень.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що всупереч вимогам ст. 419 КПК України, суд не взяв до уваги та не надав належної оцінки доводам прокурора щодо безпідставної перекваліфікації місцевим судом дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України за епізодом від 16 грудня 2016 року, та необґрунтованого виправдування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за епізодом від 06 січня 2017 року. Звертає увагу й на те, що при повторному апеляційному розгляді, не було виконано вказівок суду касаційної інстанції щодо перевірки доводів апеляційної скарги прокурора про наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України щодо збуту наркотичного засобу у місця позбавлення волі. Також зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про дослідження письмового доказу - протоколу допиту свідка ОСОБА_3, який перебуваючи у місцях позбавлення волі замовив наркотичний засіб, у зв`язку з неможливістю його допиту, оскільки вказаний свідок помер.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор підтримала доводи касаційної скарги в частині безпідставності виправдання ОСОБА_1 за епізодом від 06 січня 2017 року та просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Засуджена ОСОБА_1 та захисник Крейдін С. О., посилаючись на законність та обґрунтованість вироку апеляційного суду, просили залишити його без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.


................
Перейти до повного тексту