Постанова
Іменем України
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа №673/1594/18
провадження № 51-2562 км20
Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Слинька С. С.,
секретаря
судового засідання Слободян О. М.,
за участю:
прокурора Костюка О. С.,
захисника Кондратюка О. А. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кондратюка О. А. на вирок Хмельницького апеляційного суду від 22 квітня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240000000155 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки смт Вовковинці, Деражнянського району, Хмельницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, та призначено їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Хмельницьким апеляційним судом вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено свій вирок від 22 квітня 2020 року, яким призначено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 149 КК України покарання у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.
У решті вирок суду залишено без змін.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
20 червня 2018 року приблизно о 16.55 год, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, свідомо порушуючи першочергове право малолітніх дітей на зростання і виховання в рідній сім`ї, усвідомлюючи свої злочинні дії та бажаючи настання негативних наслідків для власних дітей, пов`язаних з неконтрольованим перебуванням у розпорядженні невідомих людей, мета яких на заволодіння дітьми для ОСОБА_1 не мала суттєвого значення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення незаконної передачі своїх малолітніх сина та доньки, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, здійснила незаконний продаж свого малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянину ОСОБА_4, за що отримала від останнього частину обумовлених грошових коштів в розмірі 10 000 гривень та 10 000 доларів США. Після отримання грошових коштів і передачі малолітніх дітей, ОСОБА_1 була затримана працівниками поліції, в ході контролю за вчиненням злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кондратюк О. А. порушує питання про зміну вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженої через суворість і просить пом`якшити їй покарання до 4 років позбавлення волі. Зазначає, що апеляційний суд при призначенні ОСОБА_1 покарання належно не врахував, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, сама виховувала трьох малолітніх дітей та молодших сестру і брата, у зв`язку з чим на її утриманні фактично було п`ятеро дітей, якими вона опікувалася, те що у сім`ї не було засобів для існування і вона знаходилася в скрутному матеріальному становищі. Також вказує, що належно не було враховано наявних, на думку захисника, пом`якшуючих покарання обставин: визнання вини, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину. Стверджує про те, що апеляційний суд під час розгляду кримінального провадження не надав належної оцінки показанням законного представника малолітніх потерпілих - ОСОБА_5, яка просила суворо не карати ОСОБА_1, оскільки остання сама виховувала дітей, добре за ними опікувалася, а вчинити злочин її штовхнули особисті та сімейні обставини на фоні тяжких матеріальних умов життя.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Кондратюк О.А. підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор Костюк О.С. вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Інші учасники до суду не з`явилися, проте це не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті, оскільки вони належно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 149 КК України, у касаційній скарзі захисника не оспорюється.