ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 198/868/18
провадження № 51- 1571км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Стефанів Н. С.,
з участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
захисника Михайлюка Б. Л. (в режимі відеоконференції),
прокурора Єременка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Михайлюка Б. Л. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 12018040620000209 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у закінченому замаху на вбивство та засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирішено питання щодо долі речових доказів та стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 14 жовтня 2018 року приблизно о 00:20 запідозривши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у крадіжці продуктів харчування прийшов до їхнього домоволодіння в с. Новов`язівське Юр`ївського району Дніпропетровської області та з метою їх відшукання з дозволу ОСОБА_2 зайшов до будинку, де у нього виник умисел на вбивство останнього. З цією метою ОСОБА_1 взяв у коридорі з-під столу молоток та завдав його плоскою частиною чотири удари в голову ОСОБА_2, заподіявши тому тяжких тілесних ушкоджень, однак не довів задумане до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому було вчасно надано медичну допомогу.
При перегляді вироку Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2019 року залишив це рішення без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Михайлюк Б. Л. просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у цьому суді.
На думку захисника, при перегляді вироку суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що поведінка засудженого до та після скоєння злочину свідчить про те, що в нього не було умислу на вбивство потерпілого, адже завдавши ударів молотком ОСОБА_1 вжив заходів для надання медичної допомоги останньому, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 121 КК.
Вказує, що у своєму рішенні суд апеляційної інстанції не дав умотивованих відповідей на ці доводи його скарги, а тому оскаржуване рішення не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і підлягає скасуванню.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу.
Прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу - без зміни.
Іншим учасникам про час і місце розгляду касаційної скарги було належним чином повідомлено, однак вони у судове засідання не прибули. Заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів касаційної скарги.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, переглядаючи судові рішення суд касаційної інстанції виходить із встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.
У цій справі встановлено, що ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 ударів молотком у голову, заподіявши тяжких тілесних ушкоджень.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення ґрунтуються на аналізі доказів, досліджених й ретельно перевірених у судовому засіданні, а саме: показаннях самого засудженого, який не заперечував факту завдання ударів молотком потерпілому, однак заперечував умисел на вбивство; показаннях свідка ОСОБА_3 щодо обставин злочину та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо відносин між засудженим і потерпілим; даних протоколів слідчих експериментів від 17 та 20 листопада 2018 року, огляду від 14 жовтня 2018 року; висновків експерта № 311 та 312д від 23 листопада 2018 року, № 1110 від 05 листопада 2018 року, № 1075 від 13 листопада 2018 року, № 20/4.6/472 т від 29 жовтня 2018 року, № 319 від 02 листопада 2018 року, довідки від 14 жовтня 2018 року.