Постанова
Іменем України
03 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 279/2652/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4805/328/20
Провадження № 51 - 4004 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060060000651 від 20 квітня
2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ст. 122 ч. 1, ст. 125 ч. 1, ст. 126 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Бугайова М.В. на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2020 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого
2020 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;
- за ст. 126 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень;
- ст. 122 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 49 ч. 1 п. 2, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного за ст. 125 ч. 1, ст. 126 ч. 1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 : на користь потерпілої ОСОБА_2 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_3 1340 гривень 28 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_4 600 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він
20 квітня 2018 року приблизно о 12 годині на суміжній садибній ділянці між будинками АДРЕСА_2 на ґрунті неприязних відносин дерев`яною палицею завдав два удари по правій руці ОСОБА_2, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому голівки п`ятої п`ясної кістки, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
У той самий час та на тому ж місці ОСОБА_1 на ґрунті неприязних відносин під час конфлікту умисно завдав удар кулаком руки в обличчя ОСОБА_3, заподіявши фізичного болю, а також завдав декілька ударів дерев`яною палицею по голові, ногах та спині ОСОБА_4, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 травня 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Бугайова М.В. - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Бугайов М.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на порушення вимог ст. 290 КПК України, оскільки ОСОБА_1 з матеріалами кримінального провадження не знайомився та дані про це в матеріалах кримінального провадження відсутні. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає недопустимими: висновки судово-медичних експертиз від 28 квітня 2017 року № 83, від 27 червня 2017 року № 154 ОСОБА_2 та від 11 травня 2017 року № 85, від 27 червня
2017 року № 153 ОСОБА_4, оскільки використані експертом медичні документи, а саме медичні довідки Коростенської ЦМЛ від 20 квітня 2017 року № 1958 та від
23 квітня 2017 року № 1961, були отримані у невідомий спосіб, судом не з`ясовано яким чином ці довідки отримані слідчим з лікарні, вони не визнавались речовим доказом у кримінальному провадженні і не відкривались стороні захисту; протоколи слідчих експериментів за участю всіх потерпілих та свідка ОСОБА_5, оскільки зазначені слідчі дії проведено в присутності всіх потерпілих і свідка, тобто інші особи бачили, що демонстрували перші. Зазначає, що суд першої інстанції на власний розсуд застосував до ОСОБА_1 положення ст. 49 КК України, оскільки сторона захисту з такою заявою до суду не зверталася. Вважає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не перевірив всіх доводів апеляційної скарги захисту, а також провів апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Бугайова М.В., які не були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Бугайова М.В. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника Бугайова М.В. необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.