Постанова
Іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 660/29/16-ц
провадження № 61-22594 св 19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Служба автомобільних доріг у Херсонській області,
третя особа - Державне підприємство "Херсонський облавтодор",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Херсонській області на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 травня 2019 року у складі судді Каневського В.О. і постанову Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Служби автомобільних доріг у Херсонській області, третя особа - Державне підприємство "Херсонський облавтодор" (далі - ДП "Херсонський облавтодор") про стягнення збитків у розмірі 232 723,67 грн та моральної шкоди у розмірі 90 000,00 грн, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позов мотивований тим, що 28 серпня 2015 року о 17 год. 00 хв., рухаючись на власному автомобілі марки Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 автомобільною дорогою Т-0403 (Мар`янське - Берислав) на 19 км + 900 м потрапив у ДТП шляхом виїзду на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем "Сканія 380" з державним номером НОМЕР_2, який буксирував причеп з державним номером НОМЕР_3 .
На місці ДТП складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП 2 № 219591, у якому зазначено, що позивач порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху і його дії було кваліфіковано за статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП).
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2015 року провадження щодо позивача у справі за вказаним ДТП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки внаслідок потрапляння колеса автомобіля позивача в яму, він втратив керування своїм авто та допустив зіткнення з автомобілем "Сканія 380", внаслідок чого було пошкоджено обидва автомобіля.
Згідно з наданою до протоколу про адміністративне правопорушення схемою з місця ДТП на 19 км + 900 м дороги Т-04-03, яка шириною 7,5 м, зафіксовано пошкодження автомобільної дороги у вигляді чотирьох вибоїн, одна з яких на полосі руху саме його автомобіля мала розміри довжиною 2,7 м, шириною 3,7 м і глибиною 8 см.
Зазначені обставини свідчать про недотримання Службою автомобільних доріг у Херсонській області чинних норм і стандартів щодо утримання автомобільних доріг загального користування.
Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 22 вересня 2015 року № 237, підготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, сума матеріального збитку, завданого автомобілю позивача станом на 22 вересня 2015 року складає 231 973,67 грн, а сума проведеного експертного дослідження - 750,00 грн, тому загальна сума завданої йому майнової шкоди складала 232 723,67 грн.
Автомобіль позивача внаслідок ДТП перетворився на металобрухт, його неможливо відремонтувати. Протягом тривалого часу позивач перебуває у пригніченому стані, від чого страждає не лише він, а і його родина, що призвело до розладу стосунків у сім`ї. У день ДТП позивач разом з братом і сином їхали на заздалегідь запланований відпочинок на морі, однак в результаті вказаних подій вони були його позбавлені. Окрім того, його син переніс важкий психологічний стрес і до теперішнього часу боїться їздити в автомобілях. Також, свій автомобіль позивач використовував у професійній діяльності, яка вимагала швидкого пересування, однак, на даний час він позбавлений такої можливості, наслідком чого є погіршення його фінансового становища, що відобразилося на його психологічному стані.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто із Служби автомобільних доріг у Херсонській області на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 232 723,67 грн і судові витрати у розмірі 2 327,24 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з Служби автомобільних доріг у Херсонській області 90 000,00 грн моральної шкоди, судового збору у розмірі 1378,00 грн - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постановами суду в справі про адміністративне правопорушення встановлено, що причиною ДТП за участю ОСОБА_1 стала велика вибоїна на проїзній частині дороги, яка створювала небезпеку для руху автотранспорту і з огляду на відсутність попереджувальних знаків про вибоїни, відповідальність водія ОСОБА_1 за порушення пункту 13-1 Правил дорожнього руху відсутня. Служба автомобільних доріг у Херсонській області, за завданням якої згідно з договору підряду ДП "Херсонський облавтодор" мало здійснювати поточний ремонт та експлуатаційне утримання ділянки автомобільної дороги, де сталася ДТП, є відповідальною за заподіяну шкоду позивачеві. Cума матеріальних збитків у розмірі 232 723,67 грн підтверджується висновком експертного дослідження, а відповідач цю суму не спростував. Сторонами клопотань про призначення судової експертизи щодо обґрунтування матеріальних збитків заявлено не було.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Херсонській області задоволено частково, рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 травня 2019 року змінено, зменшено стягнутий із Служби автомобільних доріг у Херсонській області на користь ОСОБА_1 розмір майнової шкоди до 218 719,67 грн і судовий збір до 1 294,77 грн. У решті рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не погодився з визнанням транспортного засобу фізично знищеним і залишив пошкоджений автомобіль у себе, тому необхідно покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу майнову шкоду у розмірі, що становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 22 вересня 2015 року № 237 та додатку до нього від 31 жовтня 2019 року № 1099 ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, станом на 22 вересня 2015 року складала 231 973,67 грн, а утилізаційна вартість - 14 004,00 грн, тому розмір майнової шкоди становить 217 969,67 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду в адміністративній справі, на яку суд послався, як на доказ вини Служби автомобільних доріг у Херсонській області у заподіянні шкоди не має преюдиційного значення, оскільки Служба автомобільних доріг у Херсонській області участі у цій справі не приймала, підлягають відхиленню, оскільки даним судовим рішенням встановлено відсутність вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та обставини, що стали причиною ДТП - неналежний стан дорожнього покриття наявність великих за розміром вибоїн і відсутність дорожніх попереджувальних знаків.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що, приймаючи до уваги та за основу визначення розміру завданих збитків висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 22 вересня 2015 року № 237, суд не врахував, що цей доказ не є допустимим у справі, оскільки отриманий з порушенням пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, в проведенні дослідження транспортного засобу брали участь позивач та оцінювач, в порушення вимог пункту 8.2., а вартість матеріального збитку проведена в цінах станом на момент проведення дослідження, є безпідставними.
Заперечуючи проти висновків автотоварознавчого дослідження, наданого позивачем на підтвердження своїх вимог щодо розміру заподіяних йому збитків внаслідок ДТП, відповідач не надав на його спростування іншого доказу, за час розгляду справи в суді першої інстанції - 3 роки 4 місяці, не клопотав про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.
Вказане експертне дослідження проводилося менш, ніж через місяць після ДТП, і на час його проведення ще не було визначено відповідача і третіх осіб, які мали бути залучені до його проведення та огляду автомобіля.
Позивач, натомість, надав суду висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 22 вересня 2015 року № 237, проведеного спеціалістом Хажанець М. І., який має сертифікат від 30 липня 2015 року № 602/15, дійсний до 2018 року, виданий Фондом державного майна України, має кваліфікацію судового експерта (свідоцтво від 09 червня 2006 року № 234, видане Міністерством юстиції України) і стаж роботи експертом товарознавчих досліджень з 1996 року.
Доводи апеляційної скарги про ненаправлення судом ухвал про проведення судових засідань у режимі відеоконференції до Херсонського міського суду та розгляд справи у відсутність представника Служби автомобільних доріг у Херсонській області, що вплинуло на незаконність ухваленого судового рішення, підлягають відхиленню, оскільки справа в провадженні суду перебувала майже три з половиною роки (з 22 січня 2016 року по 15 травня 2019 року) і відповідач мав можливість ефективно використовувати надані йому процесуальним законом права. Натомість, у сім судових засідань представник відповідача не з`явився, в чотири з яких, ним було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю. Всі заяви відповідача про призначення справи до розгляду в режимі відеоконференції були судом задоволені, а відповідні ухвали спрямовані до суду, якому доручено організацію судових засідань в режимі відеоконференції.
В останнє судове засідання у справі - 15 травня 2019 року, представник відповідача та інші учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, заяв від відповідача і його представника про відкладення розгляду справи чи призначення судового засідання в режимі відеоконференції до суду не надходило, тому суд, відповідно до ЦПК України, розглянув справу у відсутності представника відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не містять нові факти чи засоби доказування, висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 грудня 2019 року Служба автомобільних доріг у Херсонській області надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 15 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, в якій просила суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Херсонській області.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач надав у справі заперечення проти позову, клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи, яку не було проведено з вини позивача, оскільки він не зміг надати автомобіль для огляду, або документи, що підтверджували б пошкодження автомобіля. За клопотанням відповідача була проведена автотехнічна експертиза. Відповідач повністю спростував докази позивача. Тривалий розгляд справи був зумовлений ненадсиланням судом повісток про судові засідання, тривалими перервами між ними, а також невнесенням судом першої інстанції інформації про рух справи до інформаційного сайту судової влади, а не діями відповідача.
Твердження суду першої інстанції про те, що відповідач не з`явився у судове засідання та не скористався правом на участь у ньому в режимі відеоконференції, не відповідає дійсності, оскільки відповідач неодноразово до цього подавав такі клопотання, а суд першої інстанції, задовольняючи їх, не направляв відповідні ухвали вчасно до Херсонського районного суду Херсонської області, що створювало перешкоди для участі у судових засіданнях шляхом відеоконференції, оскільки зазначений суд не був готовий до її проведення.
Розглянувши справу без відповідача, суд порушив його право на подання доказів і заявлення клопотань, зазначивши недостовірну інформацію про відсутність клопотання відповідача про участь у режимі відеоконференції. При цьому суд першої інстанції неправомірно провів два судових засідання - 25 квітня 2019 року та 15 травня 2019 року без участі відповідача і третьої особи, які з`явилися до Херсонського міського суду Херсонської області для участі у судовому засіданні шляхом відеоконференції, проте цей суд не був до неї готовий з огляду на неотримання відповідної ухвали з Нововоронцовського районного суду Херсонської області. Проте суд першої інстанції провів такі судові засідання, поклавши негативні наслідки неможливості проведення відеоконференції на відповідача.
Суди неправомірно прийняли висновок автотоварознавчого дослідження, хоча він не відповідав Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки вартість автомобіля була визначена на час проведення дослідження, крім того будь-якими іншими доказами не підтверджені ті ушкодження, які зазнав транспортний засіб позивача.
Висновок автотехнічної експертизи підтвердив вину позивача у ДТП.
Суд першої інстанції не вирішив питання про передання відповідачу залишків ушкодженого транспортного засобу, вартість якого була стягнута з відповідача. Апеляційний суд неправомірно прийняв як доказ додаток до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 31 жовтня 2019 року № 1099, який не був направлений позивачем іншим учасникам справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
28 серпня 2015 року на 19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403 (Мар`янське - Берислав) відбулася ДТП за участю автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, і автомобіля SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
За протоколом про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2015 року АП 2 № 219591 дії позивача кваліфіковані за статтею 124 КУпАП як порушення пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.