1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


­­­26 листопада 2020 року

м. Київ


справа № 234/18285/16

провадження № 61-18677св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,


учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 квітня 2019 року у складі судді Бакуменко А. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Космачевської Т. В.,

Новікової Г. В.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим під час розгляду справи у червні 2017 року позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.


На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 11 грудня 2007 року вони

з відповідачем зареєстрували шлюб.


До шлюбу з відповідачем вона на праві приватної власності мала автомобіль Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, який придбала за особисті кошти. Автомобіль було зареєстровано в державному реєстрі рухомого майна 30 травня 2007 року. Відповідно до рахунку-фактури

від 25 травня 2007 року № СФ-0009626 вартість автомобіля складала

46 880,00 грн. Зазначений автомобіль нею здавався в оренду з чого нею отримувався прибуток.


10 квітня 2010 року, під час шлюбу з відповідачем, автомобіль Nexia вона продала за 50 000,00 грн та відразу за виручені кошти вони з чоловіком придбала автомобіль Soueast Leoncel DN 71603 HГ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 57 000,00 грн, тимчасовий реєстраційний талон

від 10 квітня 2010 року НОМЕР_3 було видано на ім`я відповідача

ОСОБА_2 . У подальшому автомобіль було зареєстровано в реєстрі рухомого майна на її ім`я.


У січні 2012 року автомобіль Soueast Leoncel DN 71603 HГ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 вони з відповідачем продали у розстрочку

ОСОБА_3 , та після повного розрахунку, у грудні 2014 року, вони переоформили право власності на автомобіль Leoncel DN 71603 HГ на покупця, що підтверджується довідкою Регіонального сервісного центру МВС у Донецькій області від 20 січня 2017 року ТСЦ 1443.


Отримані від продажу автомобіля Soueast Leoncel DN 71603 HГ кошти у розмірі

65 000,00 грн вони з відповідачем витратили на придбання, із залученням кредитних коштів, спірного автомобіля Lifan 620 LF 7162 E LX 3НГ, 2011 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, вартістю 103 000,00 грн. Кредитний договір від 09 лютого 2012 року № 235А110120209001 було укладено між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк").


Перший внесок за цим кредитним договором складав 51 500 грн. Інша частина вартості автомобіля Lifan 620 LF 7162 E LX 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_5, сплачувалась ними відповідно до умов кредитного договору, у тому числі

за рахунок коштів, отриманих від продажу автомобіля Leoncel DN 71603 НГ.


Умови кредитного договору виконані ними достроково, кредит погашений

у повному обсязі 25 січня 2013 року.


Зазначає, що нею на придбання спірного автомобіля Lifan 620 LF 7162 E LX 3НГ витрачено її особисті кошти, які належали їй до шлюбу, у розмірі 50 000,00 грн.


Посилаючись на викладене, просила суд визнати автомобіль Lifan 620 LF 7162 E LX 3НГ спільною власністю подружжя та зобов`язати відповідача сплатити

на її користь 1/2 частку вартості автомобіля.


У подальшому позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та, крім транспортного засобу, просила визнати спільним майном подружжя і земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 .


Визнати за нею право власності на грошову суму в розмірі 50 000,00 грн, оскільки вказана сума коштів була її особистою власністю та була витрачена нею на придбання спірного автомобіля, визнати за нею право власності

на вказаний автомобіль, а за відповідачем визнати право власності на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 .


ОСОБА_2 також звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вимоги за яким неодноразово уточнював.


Обґрунтовуючи позов, зазначив, що перебував з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з 11 грудня 2007 року. Під час шлюбу ними придбано автомобіль "Lioncel", державний номерний знак НОМЕР_2, а також побутова техніка: пральна машина, холодильник, телевізор, газова плита, морозильна камера, комп`ютер та кухонний гарнітур. Крім того, на ім`я ОСОБА_1 було відкрито депозитні рахунки в банках.


Посилаючись на викладене, просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти в сумі 65 000,00 грн, отримані від продажу автомобіля "Lioncel", державний номерний знак НОМЕР_2, побутову техніку: пральну машинку, холодильник, телевізор, газову плиту, морозильну камеру, комп`ютер та кухонний гарнітур, грошові вклади, розміщені на депозитних рахунках

в Акціонерному товаристві Комерційному банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приват Банк", в Публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" ( далі - ПАТ "Державний ощадний банк України").


Визнати за ним право власності на 1/2 частку грошових коштів, що розміщені

на депозитних рахунках в АТ КБ "ПриватБанк", ПАТ "Державний ощадний банк України", на 1/2 частку зазначеної побутової техніки. Стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 37 500,00 грн, отримані за продаж автомобіля "Lioncel", державний номерний знак НОМЕР_2 .


18 травня 2015 року ОСОБА_2 подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині поділу побутової техніки.


Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 04 квітня

2019 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя в частині визнання спільною власністю та поділу побутової техніки, кухонного гарнітура та депозитних рахунків провадженням закрито відповідно до статті 255 ЦПК України за клопотанням ОСОБА_2, мотивованим неможливістю документально підтвердити наявність та факт придбання побутової техніки і депозитних рахунків, відкритих на ім`я

ОСОБА_1 .


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04 квітня

2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя легковий автомобіль Lifan 620 LF 7162 E LX 3НГ, державний номерний знак НОМЕР_5, 2011 року випуску.


У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь 1/2 частини вартості автомобіля, визнання за нею право власності на грошову суму в розмірі 50 000,00 грн, а за ОСОБА_2 - на земельну ділянку площею

0,25 га за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено.


У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.


Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин справи, зокрема з того, що автомобіль Lifan 620 LF7162E LX ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_5 , 2011 року випуску, належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя і частки в цьому майні у позивача та відповідача є рівними - по 1/2 частці.


Оскільки відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 відмовляється від грошової компенсації, крім того, така грошова компенсація не вносилась

на депозитний рахунок суду, то автомобіль підлягає поділу по 1/2 частці

за кожним з подружжя без стягнення компенсації.


У резолютивній частині рішення суд визнав спірний автомобіль спільною сумісною власністю подружжя.


Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом

та зустрічних позовних вимог, суд дійшов висновку про безпідставність

та недоведеність таких вимог.


Додатковим рішенням від 10 червня 2019 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700,60 грн судового збору.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Донецького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 квітня 2019 року

в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя легкового автомобілю Lifan 620 LF 7162 E LX ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_5, 2011 року випуску, та розподілу судових витрат змінено.


Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальної частки автомобіля Lifan 620 LF 7162 E LX ЗНГ, державний номерний знак

НОМЕР_5 , за кожним.


Залишено автомобіль у спільній частковій власності ОСОБА_1

та ОСОБА_2 .


Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 231,93 грн.


В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.


Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, однак

не погодився з формулюванням резолютивної частини рішення щодо поділу спірного автомобіля Lifan 620 LF 7162 E LX ЗНГ, державний номерний знак

НОМЕР_5 , та вважав за можливе визнати за сторонами право власності

по 1/2 ідеальній частці цього автомобіля за кожним із сторін, залишивши його

у спільній частковій власності.


Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу


У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у жовтні 2019 року,

ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.


У касаційній скарзі посилається на те, що суд при визнанні права власності

за кожною із сторін по 1/2 ідеальній частці автомобіля Lifan 620 LF 7162 E LX ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_5, вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1, а при вирішенні справи в цій частині не врахував докази, які свідчать про те, що спірний автомобіль придбано ним особисто за кредитні кошти для здійснення підприємницької діяльності, тобто автомобіль є майном фізичної особи-підприємця і його слід розглядати як особисту власність. При цьому ОСОБА_1 не мала самостійного заробітку, а тому не має права на цей автомобіль. Вважає, що суди помилково визнали автомобіль спільною сумісною власністю подружжя, адже він цього категорично не визнавав, та зазначає,

що всі автомобілі, про які йшлось у позовах як його, так і ОСОБА_1, придбані виключно за його кошти, а тому не можуть бути спільним майном подружжя.


Також ОСОБА_2 посилається на порушення судами норм процесуального права при вирішенні питання щодо частини його позовних вимог про кошти, розміщені на депозитних рахунках на ім`я ОСОБА_1 в банківських установах, а також стверджує, що він не висловлював відмову від частини позовних вимог про грошові вклади та грошові кошти в сумі 65 000,00 грн, отримані від продажу автомобіля "Lioncel", державний номерний знак НОМЕР_2 .


Зазначає, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, зокрема не повідомивши його належним чином про дату та час та місце розгляду справи, а також допустивши до участі у справі в якості представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який не є адвокатом і тому не мав права

з 01 січня 2019 року представляти інтереси ОСОБА_1 .


Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу


Інші учасники судового розгляду не скористались своїм процесуальним правом та не подали до Верховного Суду відзивів на касаційну скаргу.


Рух справи в суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.


Відповідно до протоколу повторного перерозподілу від 09 листопада 2020 року справу визначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.


Фактичні обставини справи, встановлені судом


Суди встановили, що 11 грудня 2007 року сторони у справі уклали шлюб, який розірвано рішенням Краматорського міського суду від 2 лютого 2017 року.


У квітні 2010 році сторонами придбаний автомобіль Soueast Leoncel DN 71603 HГ, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 57 000,00 грн.


Тимчасовий реєстраційний талонвід 10 квітня 2010 року НОМЕР_3 було видано на ім`я ОСОБА_2, у подальшому автомобіль зареєстровано в реєстрі рухомого майна за ОСОБА_1 .


Відповідно до заяви від 18 грудня 2014 року ОСОБА_2 надав згоду

на продаж майна, що є спільною власністю його та ОСОБА_1, а саме автомобіля "Lioncel", державний номерний знак НОМЕР_2 .


Згідно з інформацією ТСЦ 1443 автомобіль Lifan 620 LF7162E LX ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_5, зареєстрований 08 лютого 2012 року

за ОСОБА_2 .


Відповідно до умов кредитного договору від 09 лютого 2012 року

235АІ10120209001 ОСОБА_2 отримав кредитні кошти для придбання автомобіля Lifan 620 LF7162E LX ЗНГ, поручителем за цим договором виступила ОСОБА_1, договір поруки № 235АІ10120209001-П. Кредит погашений

у повному обсязі.


Згідно з висновком експерта від 27 травня 2017 року № 109/17 вартість транспортного засобу Lifan 620 LF7162E LX ЗНГ, державний номерний знак

НОМЕР_5 , становить 128 435,00 грн, у тому числі.


Також судом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 на підставі державного акта від 27 грудня 2002 року.


2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року


................
Перейти до повного тексту