Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 303/1776/19
провадження № 61-3440св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В. Фаловської І. М.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області,
треті особи: слідчий слідчого відділу Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Волос Василь Васильович, Мукачівська місцева прокуратура Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2019 року у складі судді Монича В. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Кожух О. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Закарпатської області, треті особи: слідчий слідчого відділу Тячівського відділу поліції Головного управління поліції в Закарпатській області Волос Василь Васильович, Мукачівська місцева прокуратура Закарпатської області про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів із єдиного казначейського рахунку на свою користь завдану йому матеріальну та моральну шкоду спричинену незаконними діями уповноважених осіб державних органів України, станом на 21 грудня 2018 року у розмірі 787 998 грн, що складається із матеріальної шкоди в розмірі 345 669 грн і моральної шкоди в розмірі 442 338 грн, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 23 червня 2014 року належний йому та керований ним автомобіль марки "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1, був неправомірно зупинений працівниками поліції, згодом вилучений і поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
Вказував, що 26 червня 2014 року, поза межами будь-якого кримінального провадження, було проведено експертне дослідження, згідно з яким встановлено пошкодження у номерному позначенні кузова.
28 червня 2014 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12014070160000952.
04 липня 2014 року ухвалою судді Тячівського районного суду відмовлено в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів ОСОБА_1
07 липня 2014 року слідчим, за відсутності власника ( ОСОБА_1 ), складено протокол огляду місця події, згідно з яким оглянуто та вилучено автомобіль "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1, який у період із 27 червня 2014 року по 07 липня 2014 року незаконно затриманий в адміністративному порядку.
04 грудня 2018 року Тячівським районним судом у справі № 307/2665/14-к винесена ухвала про задоволення скарги ОСОБА_1 та зобов`язано слідчого повернути тимчасово вилучене майно (автомобіль).
Позивач вказував, що 05 грудня 2018 року слідчим у кримінальному провадженні № 12014070160000952 прийнято постанову про повернення йому речового доказу - автомобіля, однак, останній був знищеним і не підлягає використанню за призначенням.
ОСОБА_1 вважав, що діями органу досудового розслідування йому спричинена матеріальна та моральна шкода.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 травня 2019 року без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування моральної шкоди.
Суди вказували, що в рамках розгляду цієї справи позивач не навів жодної із підстав, яка передбачена Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та яка б давала йому право на відшкодування заподіяної шкоди. Стягнення шкоди на підставі вищевказаного нормативного акту можливе лише за наслідками дій, вчинених в рамках кримінального провадження щодо підозрюваної особи, а тому шкода спричинена іншими діями правоохоронного органу не підпадає під дію вказаного закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник П. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було ухвалено судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 та у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц; від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16; від 25 вересня 2019 року у справі № 607/5841/17.
Доводом касаційної скарги є також те, що, на думку заявника, відшкодуванню підлягає шкода, завдана внаслідок не тільки внаслідок незаконного засудження, повідомлення про підозру, арешту, обшуку, виїмки, а й інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Вказував, що тривале позбавлення позивача права користування належним йому транспортним засобом змусило його докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а тому він має право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди в заявленому розмірі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
07 липня 2020 року цивільна справа № 303/1776/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, ОСОБА_1 є власником автомобіля "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1 .
23 червня 2014 року належний позивачу та керований ним автомобіль марки "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1, був зупинений працівниками поліції, а згодом вилучений і поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
28 червня 2014 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12014070160000952, яке доручено розслідувати слідчому Волосу В. В., що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12014070160000952 від 31 травня 2017 року.
04 липня 2014 року слідчий Волос В. В. звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, в якому просив суд надати йому тимчасовий доступ із можливістю вилучення автомобіля марки "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Ухвалою суду Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 липня 2014 року у задоволенні клопотання було відмовлено.
07 липня 2014 року слідчим складено протокол огляду місця події в присутності двох понятих, яким було оглянуто та вилучено автомобіль "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12016070160000601, дата реєстрації провадження 04 травня 2016 року, встановлено, що 04 травня 2016 року до Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, із Тячівської місцевої прокуратури надійшла ухвала Тячівського районного суду Закарпатської області, про те, що із належного ОСОБА_1 автомобіля марки "BMW 525" державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в м. Тячів на вулиці Комсомольській, невідома особа викрала запчастини.
01 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до поліції із заявою про викрадення запчастин з його автомобіля "BMW 525" державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на загальну суму 200 000 грн, дата внесення до єдиного реєстру досудових розслідувань - 02 лютого 2017 року.
10 вересня 2016 року слідчим складено протокол огляду місця події в присутності двох понятих. Оглянуто автомобіль "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та виявлено факт крадіжки запчастин автомобіля.
16 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області із скаргою в порядку пункту 1 частини першої статті 303 КПК України.
За цією скаргою, 04 грудня 2018 року, Тячівським районним судом Закарпатської області у справі № 307/2665/14-к було прийнято ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_1 та зобов`язано слідчого повернути тимчасово вилучене майно - автомобіль "BMW 525", державний номерний знак НОМЕР_1 .
05 грудня 2018 року старшим слідчим слідчого відділу Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Волосом В. В. у кримінальному провадженні № 12014070160000952, відомості про яке внесено до ЄРДР 28 червня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 290 КК України, винесено постанову про повернення речового доказу - автомобіля "BMW 525", чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 . Автомобіль повернуто під розписку на зберігання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.