ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 2040/6613/18
адміністративне провадження № К/9901/26621/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представника позивача - Варнавської Г.Ю.,
представника відповідача - Богодущенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (головуюча суддя Шляхова О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - Чалий І.С., Перцова Т.С.) у справі за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства до Харківської митниці Державної фіскальної служби України (правонаступником якої є Слобожанська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості,
установив:
У серпні 2018 року Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Харківська митниця ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000//2018/000594/2 від 23 липня 2018 року. На обґрунтування позову вказувало, що вказані в оскаржуваному рішенні обставини не спростовують митної вартості, яка була зазначена у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову Харківського державного авіаційного виробничого підприємства відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони ухвалені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняті судами рішення й ухвалити нове, яким позов задовольнити. На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не повною мірою з`ясовано обставини справи, зокрема не враховано технічний стан двигуна (його несправність та недоцільність ремонту), що, безумовно, впливає на його митну вартість. Наголошує, що фактично митним органом збільшено вартість двигуна, який повністю вичерпав свій ресурс й подальшому використанню не підлягав, однак судами цього не взято до уваги. Окрім того, вважає безпідставними підтримані судами доводи відповідача, про те, що позивач був зобов`язаний надати калькуляцію транспортних витрат, оскільки товар (двигун) був доставлений не власним транспортом позивача, а знаходився на борту літака, який прибув до позивача у зв`язку з його технічним регламентом.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як законні й обґрунтовані. На противагу доводам заявника касаційної скарги зазначає, що судами встановлені обставини справи, які стосуються предмета позову, та їм надано правильну юридичну оцінку.
1 грудня 2020 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення разом із додатковими доказами, які, однак, суд касаційної інстанції не може взяти до уваги з огляду на приписи частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 2 грудня 2020 року представник позивача підтримав пояснення, викладені у касаційній скарзі та у додаткових поясненнях до неї, та наполягав на безпідставності здійсненого митним органом коригування товару.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 2 грудня 2020 року, також підтримав доводи свого відзиву на касаційну скаргу Підприємства, які повністю відтворюють висновки судів попередніх інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, судові рішення, ухвалені судами попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що позивачем подано митному органу для митного оформлення вантажну митну декларацію (ВМД) №UA807170/2018/033621 типу "IM 40 АА" на імпорт товару - допоміжний газотурбінний двигун ТА-12 (турбоагрегат), який надійшов згідно з Договором на гарантійне обслуговування від 17 лютого 2015 року №005-145/2015 між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та Державною установою військова частина 2177, Республіка Казахстан, на обслуговування літака АН-74Т-200А.
Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме - 80000,00 дол. США.
Окрім того, оскільки вказаний двигун був у використанні та перебував у неробочому стані, позивачем було проведено цінову експертизу та надано митниці звіт про оцінку майна №10/07/2018/03 від 10 липня 2018 року, згідно з яким вартість приладу складає 80000,00 дол. США.
Поряд із тим, під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником "митна вартість товару".
На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, позивач надав експертні висновки ринкової вартості двигуна, документи щодо відсутності понесених транспортних витрат на доставку ТА-12, а також інші документи на підтвердження дійсної вартості двигуна.
За результатами перевірки митної декларації та додатково поданих позивачем документів відповідачем прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA807000//2018/000594/2 від 23 липня 2018 року, яким за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу, митну вартість товару збільшено з 80000,00 до 199206,56 дол. США (119206,56) (з урахуванням транспортних витрат).
24 липня 2018 року відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA 807170/2018/00380.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, шо спірне рішення про коригування митної вартості товару прийнято відповідачем на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом.
За приписами частини першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком).
Відповідно до частин першої-другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.