ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 804/3722/18
адміністративне провадження №К/9901/19369/19, К/9901/19373/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника відповідача Прохорова С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОМ СЕРВІС" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКОМ СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аском Сервіс" (далі - ТОВ "Аском Сервіс", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2018 №№ 0003651404, 0003661404, 0064361306, 0003631404, 0003641404 та 0064991306.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2018 №№ 0003651404, 0003661404, 0064361306 відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2018 №№ 0003631404, 003641404, 0064991306.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач подав касаційні скарги, в яких просить скасувати такі рішення та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування вимог касаційних скарг посилається на те, що висновки податкового органу, які містяться в Акті перевірки, є необґрунтованими та спростовуються документами первинної бухгалтерської документації, що повною мірою підтверджують правомірність формування товариством податкових вигод за період, що перевірявся.
У відзивах на касаційні скарги відповідач просить залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Аском Сервіс" (попередня назва - ТОВ "Голметресурс") з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року, за результатами якої складено Акт від 08.11.2017 № 20966/04-36-14-01/34561966.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на суму 1 833 713 грн; п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 344 901 грн; п. 201.1 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасності реєстрації податкової накладної за березень 2017 року; п. 57.3 ст. 57 ПК України в частині недотримання граничних термінів сплати узгоджених зобов`язань; пп. 49.8.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України в частині недотримання термінів подачі податкової декларації з податку на додану вартість; пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 676 648,29 грн; пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. "а" п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір в сумі 377516,30 грн; абз. 1 п. 46.1 ст. 46, пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, ст. 51 гл. 2 та п. 119.2 ст. 199, абз. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині порушення строків подання (подання не у повному обсязі) податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за 2 квартал 2017 року та за 4 квартал 2016 року.
15 лютого 2018 року на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0003651404 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 017 351,50 грн, в тому числі за основним зобов`язанням - 1 344 901 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 672 450 грн;
- № 0003661404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2 750 569,50 грн, в тому числі за основним платежем - 1 833 713 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 917 856,5 грн;
- № 0064361306 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 516 407,06 грн, з яких штрафні санкції - 501 332,41 грн, пеня - 15 074,65 грн;
- № 0003631404, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% за затримку строку сплати грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі в сумі 24736,16 грн;
- № 0003641404, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 20% за затримку строку сплати грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі в сумі 5346,71 грн;
- № 0064991306 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору в загальному розмірі 55696,57 грн, в тому числі за штрафними санкціями - 55696,57 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "Трейдпромінвест", ТОВ "Вин-Пром" та ТОВ "Маріот Компані" товари позивачу фактично не поставляли, а надані позивачем податковому органу та суду первинні фінансово-господарські документи складені формально, задля створення хибного враження про здійснення господарських операцій, і жодним чином не доводять факту поставки товару контрагентами, а тому підстави до скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податкових зобов`язань за такими операціями - відсутні.
Аналізуючи наявність підстав до скасування решти податкових повідомлень-рішень, зокрема, щодо застосовування штрафних санкцій за затримку строку сплати грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість", збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору суд також таких не встановив, оскільки будь-яких заперечень з приводу їх необґрунтованості та протиправності позивачем наведено та доведено не було.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.
За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.