1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



08 грудня 2020 року

м. Київ

справа №296/4740/16-а

адміністративне провадження №К/9901/11458/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 296/4740/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Білої Л. М., суддів: Гонтарука В. М., Курка О. П.)

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області, правонаступником якого є Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому позивач просив визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку йому пенсії за вислугу років з 01.01.2016 за нормами статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення йому пенсії 03.10.2006 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії за вислугу років з 01.01.2016 за нормами статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-Х11 (у редакції, що діяла на час призначення йому пенсії з 03.10.2006) на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016 № 18/106 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2016 року позов задоволено повністю.

3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Постановою Верховного Суду від 04 липня 2018 року постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року залишено без змін.

5. 10 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року за виключними обставинами. У заяві позивач просив за результатами перегляду скасувати постанову суду апеляційної інстанції та винести нову, якою постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2016 року залишити без змін.

6. Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач посилався на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначеним рішенням Конституційного Суду України установлено, що частина 12 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, на думку заявника, його право на перерахунок пенсії, підтверджене Конституційним Судом України, що дає йому підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року.

8. Приймаючи таке рішення, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням. Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату прийняття Житомирським апеляційним адміністративним судом постанови від 17 січня 2017 року, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, у суду відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №296/4740/16-а. За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може змінювати правове регулювання правовідносин, оскільки такі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. Апеляційний суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов`язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Поряд з тим, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що вищенаведене не перешкоджало позивачу звернутися до суб`єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року.



Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, задовольнити заяву позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року. Скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2016 року залишити без змін.

10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до апеляційного суду заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Серед іншого, позивач також зазначає, що Конституційний Суд України не зробив ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII неконституційною, він лише встановив цей факт, про що констатував у рішенні №7-р(II)/2019. Тобто і до винесення цього Рішення Конституційного Суду України вказана норма закону, на думку скаржника, була неконституційною. Тому суди, під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1, мали би виявити цю обставину і не застосувати вищевказаний закон.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 23 квітня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Чиркін С. М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку із невідповідністю її вимогам ч. 2 ст. 329 КАС України, оскільки скаржником не було надано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку касаційного оскарження. Судом надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення цих недоліків шляхом надання вказаних доказів.

14. На виконання вимог ухвали суду від 12 травня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху скаржник надав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.05.2020 № 844/0/78-20, у зв`язку із відпусткою судді Рибачука А. І. відповідно до наказу від 04.05.2020 № 41-к, з метою дотримання строків розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями.

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С.Г. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т. Г., Чиркін С. М.

17. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

18. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

20. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

21. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.

22. Згідно зі ч. 5, 6 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.


................
Перейти до повного тексту