ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 240/9393/19
адміністративне провадження № К/9901/9314/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 (головуючий суддя: Матохнюк Д.Б.) у справі №240/9393/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
12.07.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправною відмову у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:002:0014, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надану у висновку відповідача від 30.05.2019 № 5477/82-19 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
зобов`язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:002:0014, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 позов задоволено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвалою Сьомого адміністративного апеляційного суду від 04.03.2020 у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
30.03.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 20.03.2020, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого адміністративного апеляційного суду від 04.03.2020 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не в змозі було оплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.
Звертає увагу, що відповідач фінансується виключно із державного бюджету, будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені ним для сплати судового збору, оскільки це суперечить чинному бюджетному законодавству.
Стверджує, що вищезазначені доводи з посиланням на докази не були враховані судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
17.08.2020 від позивачки надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, зазначаючи, що проблеми у фінансуванні бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.
Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.