ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 160/2758/19
адміністративне провадження № К/9901/31557/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача - Нижника О.М.,
самопредставника відповідача - Труфанаової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року (головуючий суддя Тулянцева І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді - Сафронов С.В., Мельник В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року ТОВ "Металургійна транспортна компанія" (далі - ТОВ "МТК", Товариство) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" №0001654001, яким зменшено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 012 705 грн за період - липень 2016 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Металургійна транспортна компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні колегія суддів постановила ухвалу про заміну відповідача у цій справі з Офісу великих платників податків ДФС на його правонаступника - Офісу великих платників податків ДПС, враховуючи наступне.
Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено Офіс великих платників податків ДПС до якого приєдналось Офіс великих платників податків ДФС.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227.
Офіс великих платників податків ДПС зареєстровано як юридична особа і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за кодом 43141471.
За змістом статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до наказу СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 20.09.2016 року №28 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МТК" та наказу СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 11.10.2016 року №49 "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МТК" проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з наступними платниками: ТОВ "Дніпросервіспоставка" (код ЄДРПОУ 32560508) за січень - травень 2016 року; ТОВ "Нікабудсфера" (код ЄДРПОУ 36075746) за червень-липень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 3 листопада 2016 року №186/28-01-40-01/33115436 яким встановлено порушення позивачем:
- п.198.1, п.198.2, ст.198, ст.201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 2 012 705 грн, в тому числі: січні 2016 року - 126 530 грн.; лютому 2016 року - 216 430 грн; березні 2016 року - 228 870 грн; квітні 2016 року - 367 465 грн; травні 2016 року - 278 720 грн; червні 2016 року - 244 320 грн; липні 2016 року - 550 370 грн, що призвело до порушення: п.п.200.1 ст.200 розділу V ПК України, а саме - завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 2 012 705 грн;
- абз. "в" п.200.4 ст.200 розділу V ПК України, внаслідок чого завищено суму, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в липні 2016 року на 2 012 705 грн.
18 листопада 2016 року СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС прийнято податкове повідомлення рішення форми "В4" №0001654001, яким зменшено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 012 705 грн за період - липень 2016 року.
При цьому податковий орган виходив з того, що проведеним аналізом бази даних ЄРПН позивачем до перевірки не надано документів, які б засвідчували якість та/або виробника продукції. Аналізом наданих товарно-транспортних накладних встановлена їх невідповідність вимогам чинного законодавства України. Також, за даними комп`ютерної автоматизованої системи "Картка платника" АІС "Податковий блок", неможливо встановити походження товару. Крім того, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області затверджено угоду про визнання винуватості директора та засновника ТОВ "Нікабудсфера" ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України, що свідчить про те, що ТОВ "Металургійна транспортна компанія" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання товару в ТОВ "Нікабудсфера".
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у товарно-транспортних накладних не визначені фактичні адреси пунктів навантаження - розвантаження, адреси складських приміщень, які використовувались; не заповнені графи щодо здійснення вантажно-розвантажувальних операцій (маса брутто, час (год., хв..) прибуття, вибуття, простою).
У специфікаціях не зазначено жодного місця розвантаження, а вказано лише найменування постачаємої продукції, одиниці виміру, кількості, ціни продукції, та відсутня інформація щодо інших умов поставки продукції. Тобто, не зрозуміло, внаслідок чого місцем розвантаження продукції в ТТН зазначено вагонні депо (Тараса Шевченка, Херсон, Мелітополь, Помошна).
Контрагенти по ланцюгу не є виробниками і взагалі не займаються торгівлею металів, їх діяльність не пов`язана із постачанням різноманітних залізничних комплектуючих і запчастини, в зв`язку з чим у позивача фактично відсутня можливість отримати таку номенклатуру товару від підприємств, залучених по ланцюгу, так як ані ТОВ "МТК", ані "Дніпросервіспоставка" та ТОВ "Нікабудсфера", ані підприємства по ланцюгу не є виробниками, імпортерами, постачальниками колісних пар, кришок люків для піввагонів, авторегуляторів, автозчеплень в зборі, хомутів тягових, балок тощо.
При цьому, судами зроблено висновок, що загальновідомим фактом є те, що виробництвом і поставкою комплектуючого для залізничного транспорту в Україні займається лише одне підприємство - ТОВ "Інтерпайп Україна".
Крім того, як зазначено судами передніх інстанцій, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області затверджено угоду про визнання винуватості директора та засновника ТОВ "Нікабудсфера" ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України, а тому, на думку судів, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.
Колегія суддів вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.185, ст.188-189, ст.198, 201 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.
Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.
Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.