ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа №П/811/736/17
адміністративне провадження № К/9901/3762/20, № К/9901/811/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника відповідача: Данілова С.А.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма "КІТ" та Головного управління ДФС у Кіровоградській області (правонаступник Головне управління ДПС у Кіровоградській області)
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року (суддя Хилько Л.І.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (головуючий суддя Ясенова Т. І., судді: Головко О.В., Суховаров А.В.)
у справі за позовом Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма "КІТ"
до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (правонаступник Головне управління ДПС у Кіровоградській області)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне мале підприємство науково-виробнича фірма "КІТ" (надалі також - ПМП НВФ "КІТ", Позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі також - ГУ ДФС у Кіровоградській області, Відповідач) від 12 квітня 2017 року №0000121404, №0000231404 та №0000141404.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність висновків контролюючого органу щодо не підтвердження факту вчинення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, оскільки вказані господарські операції мали реальний характер, фактично здійснені та оформлені належним чином. Відповідні первинні документи були надані при проведенні перевірки, будь-яких недоліків у наданих документах контролюючим органом не встановлено. Відтак Позивачем правомірно віднесено до складу витрат та податкового кредиту суми, сплачені постачальникам за придбаний товар, який в подальшому було використано у господарській діяльності підприємства, що також підтверджено первинними документами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000121404, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2054219,00 грн, у тому числі за основним платежем 1958450,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 95769,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000231404, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1699820,00 грн, у тому числі за основним платежем 1133214,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 566606,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000141404, яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 293579,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують фактичне здійснення операцій між Позивачем та ТОВ "Алекс Групп", ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", ТОВ "Трейд-Капітал Інвест Груп", ТОВ "Легалстрой ВВ", ТОВ "Інкоіндустрія", ТОВ "Тріумф Технології", ТОВ "Альмеріс", ТОВ "Лайф Дейз", ТОВ "Олімп Трейдінк" та ТОВ "Павлонія Футуре" і є підставою для відображення сум за укладеними угодами в податковому обліку Позивача, а наведені Відповідачем доводи щодо неможливості підтвердження надходження товарів по ланцюгах постачання спростовуються належними первинними документами по господарським операціям.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що: порушені кримінальні провадження відносно директорів контрагентів Позивача за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України не є безумовною підставою для висновку про порушення Позивачем податкового законодавства, оскільки норма частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову; вирок Святошинського районного суду м. Києва від 5 липня 2017 року в кримінальній справі № 759/8762/17, яким затверджено угоду про визнання винуватості засновника та директора ТОВ "Лайф Дейз" у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 205 та частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України, не є беззаперечним доказом нереальності господарських операцій Позивача з цим контрагентом, оскільки у вироку зафіксовано об`єктивну сторону складу злочину та не досліджувались господарські правовідносини між Позивачем та ТОВ "Лайф Дейз", як і не встановлено фіктивність зазначених господарських операцій. Суд вказав на те, що належне ведення податкового обліку та результатів господарської діяльності покладено на кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на контрагентів платника податку.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові ґрунтуються на встановлених ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2018 у справі № 335/14898/17 обставинах щодо фіктивності господарської діяльності керівника ТОВ "МКМ Премія" та встановлення судом отримання ПМП НВФ "КІТ" як контрагентомпокупцем ТОВ "МКМ Премія" податкової вигоди внаслідок безтоварних операцій. Вказане слугувало підставою для висновку щодо відсутності фактичного підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "МКМ Премія" та виключення сум по операціях з даним контрагентом з розрахунків сум витрат при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту по податку на додану вартість за наслідками операцій, які в дійсності не мали місця.
1.3. Короткий зміст касаційних скарг та відзивів
У касаційній скарзі Позивач вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить Суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.
У відзиві на касаційну скаргу Позивача Відповідач зазначає про обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у позові та безпідставність доводів касаційної скарги Позивача, тому просить Суд касаційну скаргу Позивача залишити без задоволення та ухвалити судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ПМП НВФ "КІТ".
Відповідач у поданій касаційній скарзі посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить залишити касаційну скаргу Відповідача без задоволення.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 24 березня 2017 року № 104/11-28-14-04/13748444, згідно з висновками якого Позивачем порушено вимоги:
1) підпункту 134.1.1 пункту 34.8 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 2359652,00 грн в тому числі за: за 2015 рік на суму 1576374,00 грн; за 2016 рік на суму 784278,00 грн;
2) пункту 192.1 статті 192, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1504696,00 грн, в тому числі: за травень 2015 року на суму 97894,00 грн; за червень 2015 року на суму 194698,00 грн; за липень 2015 року на суму 253421,00 грн; за вересень 2015 року на суму 79393,00 грн; за жовтень 2015 року на суму 124862,00 грн; за листопад 2015 року на суму 40002,00 грн; за січень 2016 року на суму 68170,00 грн; за лютий 2016 року на суму 80906,00 грн; за березень 2016 року на суму 185171,00 грн; за квітень 2016 року на суму 129904,00 грн; за травень 2016 року на суму 27232,00 грн; за липень 2016 року на суму 8991,00 грн; за серпень 2016 року на суму 47009,00 грн; за вересень 2016 року на суму 104704,00 грн; за грудень 2016 року на суму 117140,00 грн;
3) пункту 192.1 статті 192, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI ( із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту по податку на додану вартість всього на суму 398984,00 грн, в тому числі: за травень 2015 року на суму 101060,00 грн; за вересень 2015 року на суму 82022,00 грн; за січень 2016 року на суму 517310,00 грн; за лютий 2016 року на суму 49062,00 грн; за березень 2016 року на суму 56343,00 грн; за липень 2016 року на суму 8991,00 грн; за грудень 2016 року на суму 11757,00 грн.
Висновки Відповідача про порушення наведених норм ґрунтуються на тому, що Позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та зменшив оподатковуваний дохід на суми витрат по операціям із ТОВ "Алекс Групп", ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", ТОВ "Трейд-Капітал Інвест Груп", ТОВ "Легалстрой ВВ", ТОВ "Інкоіндустрія", ТОВ "Тріумф Технології", ТОВ "Альмеріс", ТОВ "МКМ Премія", ТОВ "Лайф Дейз", ТОВ "Олімп Трейдінк" та ТОВ "Павлонія Футуре", які мають ознаки фіктивності.
У акті перевірки контролюючим органом зазначено про непідтвердження джерела походження придбаних Позивачем у вказаних постачальників товарів, а також оформлення первинних документів по вказаних операціях, які не опосередковувались реальним рухом активів між Позивачем та вказаними контрагентами.
Крім того, порушення контрагентами Позивача податкової дисципліни, що виявилось у неподанні податкової звітності, відсутність основних засобів, необхідних виробничих потужностей та трудових ресурсів, а також порушення кримінальних проваджень та судові рішення за фактом кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) щодо посадових осіб контрагентів слугувало підставою для висновків Відповідача про нереальність господарських операцій Позивача із зазначеними контрагентами-постачальниками.
На підставі акта перевірки Відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2017 року:
№0000121404, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2555722,00 грн, у тому числі за основним платежем 2359652,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 196070,00 грн;
№0000231404, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2257044,00 грн, у тому числі за основним платежем 1504696,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 752348,00 грн;
№0000141404, яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 398984,00 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, протягом 2015 - 2016 років Позивачем було укладено договори поставки, за умовами яких Продавець (контрагент-постачальник) зобов`язувався поставити Покупцю (Позивачу), а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті та кількості, вказаних у видаткових накладних, а саме:
від 12 січня 2015 року № 2, згідно з яким Позивач у лютому та березні 2015 року придбав у ТОВ "Алекс Групп" товар (наліпка виробника, кабєль-біндер, защита на корзини (різна), гаманець А5 та меблеве обладнання) на загальну суму 2660347,80 грн, в тому числі ПДВ 443391,30 грн;
від 21 квітня 2015 року № 2, згідно з яким Позивач у травні 2015 року придбав у ТОВ "Київцентрпостач ЛТД" товар (наліпка виробника, кабель-біндер, защита на корзини (різна), гаманець А5) на загальну суму 1193526,00 грн, в тому числі ПДВ 198921,00 грн;
від 5 травня 2015 року № 5, згідно з яким Позивач в червні 2015 року придбав у ТОВ "Трейд-Капітал Інвест Груп" товар (наліпка виробника, кабель-біндер, гаманець А5) на загальну суму 561828,00 грн, в тому числі ПДВ 93638,00 грн;
від 8 липня 2015 року № 9, згідно з яким Позивач у серпні 2015 року придбав у ТОВ "Легалстрой ВВ" товар (наліпка виробника, воблер пластиковий, гаманець А5, тримач з навісним кріпленням, меблеве обладнання) на загальну суму 1280526,00 грн, в тому числі ПДВ 213421,00 грн;
від 25 червня 2015 року № 5 та від 8 липня 2015 року № 9, згідно з якими Позивач у липні та вересні 2015 року придбав у ТОВ "Інкоіндустрія" товар (наліпка виробника, воблер пластиковий, гаманець А5, тримач з навісним кріпленням) на загальну суму 1208486,16 грн, в тому числі ПДВ 201414,36 грн;
від 1 жовтня 2015 року № 7, згідно з яким Позивач у жовтні 2015 року придбав у ТОВ "Тріумф Технології" товар (защита акрилова фігурна, гаманець А5) на загальну суму 497049,60 грн, в тому числі ПДВ 82841,60 грн;
від 25 листопада 2015 року № 8, згідно з яким Позивач у грудні 2015 року та січні 2016 року придбав у ТОВ "Альмеріс" товар (защита акрилова фігурна, гаманець А5, защита на корзини (різні), кабєль-біндер, меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням) на загальну суму 2069719,50 грн, в тому числі ПДВ 344953,25 грн;
від 25 лютого 2016 року № 15, згідно з яким Позивач у лютому - березні 2016 року придбав у ТОВ "МКМ Премія" товар (наліпка виробника водостійка, Гаманець А5, защита на корзині (різні), защита акрилова фігурна, кабєль-біндер, меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням);
від 21 липня 2016 року № 15, згідно з яким Позивач у липні 2016 року придбав у ТОВ "Лайф Дейз" товар (наліпка виробника) на загальну суму 336000,00 грн, в тому числі ПДВ 56000,00 грн;
від 3 жовтня 2016 року № 11, згідно з яким Позивач у жовтні 2016 року придбав у ТОВ "Олімп Трейдінк" товар (гаманець А5, кабєль-біндер, наліпка виробника) на загальну суму 628224,00 грн, в тому числі ПДВ 104704,00 грн;
від 19 грудня 2016 року № 17, згідно з яким Позивач у грудні 2016 року придбав у ТОВ "Павлонія Футуре" товар (гаманець А5, тримач з навісним кріпленням, наліпка виробника водостійка) на загальну суму 444576,00 грн, в тому числі ПДВ 74096,00 грн.
Суди попередніх інстанцій встановили, що виконання умов вказаних договорів підтверджено видатковими та податковими накладними, оплату товару здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується копіями платіжних доручень.
Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладених Позивачем з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (договір від 2 січня 2014 року) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (договір від 2 січня 2014 року та від 4 січня 2016 року), що підтверджується копіями рахунків фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортних накладних та платіжних доручень.
Придбані у контрагентів-постачальників товари були оприбутковані Позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201.
Суми податку на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальниками, включені Позивачем до податкового кредиту відповідних періодів, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди. Зазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З придбаного товару Позивачем виготовлена продукція та реалізована іншим контрагентам.
Використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Алекс Групп", ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", ТОВ "Трейд-Капітал Інвест Груп", ТОВ "Легалстрой ВВ", ТОВ "Інкоіндустрія", ТОВ "Тріумф Технології", ТОВ "Альмеріс", ТОВ "Лайф Дейз", ТОВ "Олімп Трейдінк" та ТОВ "Павлонія Футуре" товарів здійснювалось на виробничих потужностях підприємства, розташованих у нежитловому приміщенні за адресою: вул. Генерала Родимцева, буд. 89-а та 87-г, м. Кіровоград, а подальшу реалізацію товарів здійснено Позивачем за договорами, укладеними з ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна", ТОВ "Нестле Україна", Іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", ТОВ "Асистент", ТОВ "Ріглі Україна", ТОВ "Марс Україна", ТОВ "Філіпс Світлові Рішення Україна", ТОВ "Хенкель Україна", ТОВ "Долфі Україна", ТОВ "Ведара Трейд", ДП з іноземними інвестиціями "Перно Рікар Україна", ТОВ "Аккумтрейд", ТОВ "Інвестком", ТОВ "Вейп Трейд", ПАТ "Лантманнен Акса", ПАТ "Дніпрополімермаш", ТОВ "Ергопак", ПП торгівельна фірма "Антошка", ТОВ "Бі Енд Ді", ТОВ "Альваро", ТОВ "Транспортна компанія "САТ".
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача у поданій ним касаційній скарзі
У касаційній скарзі Позивач зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи у порядку письмового провадження.
Стверджує про необґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, які ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Позивач звертає увагу на невизначеність Відповідачем способу виокремлення відповідних сум по операціям Позивача з контрагентом ТОВ "МКМ Премія" та виділення суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару по господарським операціям з ТОВ "МКМ Премія" та віднесених Позивачем до складу податкового кредиту за лютий-березень 2016 року, а також визначення від`ємного значення суми податку на додану вартість за спірними операціями. Акцентує увагу на невірному розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість за наслідком виявлених порушень податкового законодавства згідно з актом перевірки від 24 березня 2017 року № 104/11-28-14-04/13748444, що в сукупності вказує на необґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та свідчить про ухвалення судових рішень з порушенням норм процесуального права.
Вказане, на думку Позивача, унеможливлює визнання спірних податкових повідомлень-рішень частково протиправними, позаяк унеможливлює ідентифікацію відповідної частини вказаних рішень суб`єкта владних повноважень та розриває їх цілісність.
Окрім того Позивач зазначає про безпідставність врахування ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 січня 2018 року у справі № 335/14898/17 виходячи з положення частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки вказаною ухвалою районного суду встановлено факт фіктивного підприємництва щодо засновника і директора ТОВ "МКМ "Премія" ОСОБА_3, яку було звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017230000000083 від 6 вересня 2017 року закрито, Позивач зазначає про обов`язковість для адміністративного суду вказаної ухвали суду в кримінальному провадженні стосовно директора ТОВ "МКМ "Премія" лише у випадку розгляду адміністративним судом справи про правові наслідки дій директора ТОВ "МКМ "Премія". Тому зауважує, що предметом судового дослідження у даній справі є взаємовідносини Позивача з ТОВ "МКМ "Премія", а обставини щодо вказаних операцій та фінансових взаємовідносин Позивача з контрагентом ТОВ "МКМ "Премія" не встановлювались та не були предметом розгляду у межах кримінальної справи № 335/14898/17.
3.2. Доводи Відповідача у відзиві на касаційну скаргу Позивача
Відповідач у касаційній скарзі передусім зауважує про те, що у судовому засіданні судом першої інстанції було запропоновано сторонам перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження, з чим сторони погодилися.
По суті скарги Позивача зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно взято до уваги ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 січня 2018 року по справі № 335/4898/17 у межах кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва посадової особи постачальника ТОВ "МКМ "Премія". У ході даного кримінального провадження встановлено формальне оформлення первинних документів по операціям, які насправді не відбувались. Стверджує про відсутність у ТОВ "МКМ "Премія" основних та оборотних фондів (активів), власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, автотранспорту, що доводить відсутність фактичних можливостей провадження господарської діяльності. Фіктивний характер діяльності означеного контрагента спрямовувався на штучне формування витрат та складу податкового кредиту за формально оформленими операціями з метою надання податкових вигод суб`єктам господарювання, зокрема ПМП НВФ "КІТ".
3.3. Доводи Відповідача у поданій ним касаційній скарзі
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що судами не враховані факти, викладені в акті перевірки, та доводи, наведені Відповідачем у заявах по суті справи.
Стверджує про залишення поза межами судової перевірки доводів щодо: дефектності товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах Позивача з контрагентами (не зазначення пункту навантаження товарів), не подання контрагентами податкової звітності та порушення податкової дисципліни, а також відсутності у контрагентів Позивача будь-яких основних фондів, власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємствах; наявність інформації щодо непоодиноких кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України у відношення посадових осіб контрагентів.
За твердженнями Відповідача у касаційній скарзі контрагенти Позивача змінювали номенклатуру товару та відображали реалізацію товарів (робіт, послуг), придбання яких відсутнє або не підтверджується ланцюгом постачання, що доводиться зведеним реєстром податкових накладних на реалізацію та придбання конкретних товарно-матеріальних цінностей.
Вказані контрагенти оформлювали податкові накладні з придбання продуктів харчування (ковбаси в асортименті, бензин, газ зріджений, цитрусові (мандарини, лимони, апельсини, гранат), курячі вироби, молочні продукти, рибопродукти, овочі, рослини, металеві вироби, цигарки в асортименті, яйця курячі), соняшник, пшеницю, ячмінь, телевізори, в той час як Позивачу реалізовувався цими ж контрагентами інший товар, походження якого не знайшло підтвердження по ланцюгу постачання.
Посилаючись на вказані обставини, Відповідач вважає, що складені контрагентами Позивача первинні документи по операціях не опосередковуються реальним рухом активів.
Акцентує увагу, що ключовим та неспростовним доказом безтоварних фінансово-господарських угод між Позивачем та контрагентом ТОВ "Лайф Дейз" є вирок Святошинського районного суду м. Києва від 5 липня 2017 року у кримінальній справі №759/8762/17, який набрав законної сили 7 серпня 2017 року, та підтверджує факт створення фіктивного підприємства, метою якого є здійснення протиправної діяльності з надання незаконних послуг суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки з мінімізації податкових зобов`язань та неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності безтоварних операцій.
3.4. Доводи Позивача у відзиві на касаційну скаргу Відповідача
У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення. При цьому вказує на невідповідність задекларованих показників податкового кредиту у податкових деклараціях даним акта перевірки. Наполягає на реальності операцій з ТОВ "МКМ Премія", що підтверджується належними первинним документами та опосередковуються рухом матеріальних активів. Крім того висловлює сумніви щодо способу виділення податковим органом фінансової складової по господарським операціям із вказаним контрагентом та відображення достовірності відповідних показників сум грошового зобов`язання та податкового кредиту по податку на додану вартість.
Також зазначає, що судами безпідставно враховано ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 січня 2018 року по справі № 335/4898/17 стверджуючи про відсутність взаємовідносин з контрагентом ТОВ "МКМ Премія" у квітні-травні 2016 року та ймовірність врахування даної ухвали виключно у разі розгляду справи про наслідки дій обвинуваченої у межах цього кримінального провадження особи. Звертає увагу на той факт, що зі змісту цієї ухвали не вбачається, що встановлювались будь-які обставини, що стосуються господарських та фінансових взаємовідносин між ПМП НВФ "КІТ" та ТОВ "МКМ "Премія", не надано оцінку вчинення господарським операціям з конкретними контрагентами, та не міститься висновків щодо нереальності господарських операцій між Позивачем і ТОВ "МКМ "Премія".
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
Щодо доводів Позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, Верховний Суд звертає увагу Позивача на помилкове ототожнення порядку розгляду справи у межах спрощеного позовного провадження, процедура якого врегульована Главою 10 КАС України, та постановлення процесуального рішення щодо переходу до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів згідно з частиною третьою статті 194 або частиною дев`ятою статті 205 КАС України.
Як свідчать обставини справи, у судовому засіданні 26 лютого 2019 року у суді першої інстанції представник Позивача подав письмове клопотання про витребування у контролюючого органу декларацій контрагентів за перевіряємий період та інформації по кримінальних провадженнях, зупинення провадження у справі та просив розглянути вказане клопотання у порядку письмового провадження. Представник Відповідача не заперечував проти розгляду вказаного клопотання у порядку письмового провадження.
Відповідно до усної ухвали суду першої інстанції, занесеної до протоколу судового засідання, подальший розгляд клопотання проведено судом у порядку письмового провадження.
Ухвалою від 26 лютого 2019 року, якою, за доводами Позивача у касаційній скарзі, судом порушено пункт 4 частини четвертої статті 257 КАС України, суд першої інстанції постановив відмовити у задоволенні клопотання представника Позивача про витребування доказів та зупинення провадження у справі, закрити підготовче провадження у справі та здійснити подальший розгляд справи по суті в порядку письмового провадження. Натомість у пункті 4 частини четвертої статті 257 КАС України, про що зазначає Позивач у касаційній скарзі, визначено категорії спорів у адміністративних справах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, в матеріалах справи відсутнє судове рішення щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, яке підлягає вирішенню судом на стадії відкриття провадження у справі, що свідчить про безпідставність доводів Позивача у цій частині.
При цьому, в апеляційній скарзі Позивач не наводить вказаних доводів, відтак такі не були предметом апеляційного перегляду, а матеріали справи не містять жодних заперечень чи висловлення у іншій формі незгоди Позивача щодо переходу суду першої інстанції до розгляду справи по суті у порядку письмового провадження.
Доводи касаційної скарги Позивача про не вжиття судом першої інстанції заходів щодо витребування доказів у справі спростовані встановленням судом наявності відповідних документів в матеріалах справи у вигляді копій, про що зазначено в ухвалі суду від 26 лютого 2019 року та слугувало підставою для відмови у задоволенні клопотання Позивача у цій частині.
Перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права під час вирішення справи по суті спору, колегія суддів виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції.
Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.
Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів платника податку.
Згідно із пунктами 5, 6 та 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
За правилами абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.