ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.007014
адміністративне провадження № К/9901/25724/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув в письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у складі судді Костецького Н.В. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Носа С.П., Кухтея Р.В., Затолочного В.С. у справі №1.380.2019.007014 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання "Львівміськбуд" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Головне управління ДПС у Львівській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання "Львівміськбуд" (надалі - ЗАТ ПБО "Львівміськбуд") про застосування арешту коштів на рахунках закритого акціонерного товариства Проектно-будівельного об`єднання Львівміськбуд, що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, в позові відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. На підставі пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1. п. 78.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Львівській області від 19.12.2019 № 288/05.9-14, Головним управлінням ДПС у Львівській області 20.12.2019 винесено наказ № 3196 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд.
3.2. 23.12.2019 Головним управління ДПС у Львівській області видано направлення на перевірку ЗАТ ПБО Львівміськбуд, мета перевірки: правомірність декларування податкових зобов`язань по податку на додану вартість за період лютий, червень, грудень 2016 року з урахуванням поданих уточнених розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
3.3. Посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області 23.12.2019 складено акт № 674/05.09/01273906 про відмову директора закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд розписатись у направленні на перевірку, акт № 673/05-09 про відмову ЗАТ ПБО Львівміськбуд в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.
3.4. Оскільки відповідачем не було допущено посадових осіб Головного управління ДПС у Львівській області до проведення перевірки, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось із позовом до суду про застосування арешту коштів на рахунках закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд, що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в позові вказав, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів про скерування запитів закритому акціонерному товариству Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд із зазначенням конкретних фактів, які свідчать про порушення позивачем чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Додані копії відповідних запитів не можуть братися до уваги, оскільки доказів отримання платником податків відповідних запитів органом податкової служби не надано. Також, апеляційним судом зазначено, що додані до апеляційної скарги квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не свідчать про направлення податковим органом саме цих запитів, оскільки описів поштових відправлень апелянтом не пред`явлено ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанції. Відтак, судом не встановлено надіслання Головним управлінням ДПС у Львівській області запитів закритому акціонерному товариству Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд, що зумовило ненадання закритим акціонерним товариством Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд пояснень та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Отже, відсутні підстави вважати, що призначення перевірки є законним та відповідає вимогам підп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а отже, не підлягає застосуванню такий захід впливу на платника податків як адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій. Запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами норм матеріального права, а саме - приписів ст. 42, 78, 94 Податкового кодексу України. Вказує, що судами залишено поза увагою той факт, що наказ №3196 від 20.12.2019 відповідачем в судовому порядку не оскаржувався. Крім цього, відповідно до п.42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належними чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Саме на виконання вказаних приписів статті, позивачем було направлено запити на податкову адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення.
7. Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Так, за змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
10. Згідно з п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому, обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
11. Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 підп. 94.6.2 п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
12. Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.
13. Відповідно до підп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
14. Таким чином, із системного тлумачення положень ст. 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків, правомірність застосування якого підтверджено рішенням суду.
15. Положення ст. 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
16. Натомість, приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
17. Отже, до платника податків у встановлених Податкового кодексу України випадках може бути застосовано як адміністративний арешт майна за рішенням керівника податкового органу, так і арешт коштів за рішенням суду. При цьому, не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.
18. Тобто, аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
19. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 820/1929/17, від 21.01.2020 у справі № 820/1730/17.
20. Водночас, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
21. Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.