ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа №826/14488/16
адміністративне провадження №К/9901/40963/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 826/14488/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС, правонаступником якого є Головне управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 10 червня 2016 року №422-1305/Р.
2. Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що справляння транспортного податку за 2016 рік на підставі положень статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суперечить основним засадам податкового законодавства щодо необхідності прийняття рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок.
3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 листопада 2016 року позовні вимоги задовольнив.
3.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про залишення позовних вимог без задоволення.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель S 350, з об`ємом двигуна 2987 куб. см., 2013 року випуску, дата реєстрації транспортного засобу - 03 квітня 2013 року.
4.2. У зв`язку з вищенаведеним, 10 червня 2016 року згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 422-1305/Р, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн за 2016 рік.
4.3. Уважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з позовом.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується факт проведення відповідачем оцінки транспортного засобу позивача, а тому незрозуміло чим керувався відповідач (якими даними та розрахунками) при нарахуванні позивачу транспортного податку.
6. Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове - про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що належний позивачу автомобіль був об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році у розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, а тому визначення грошового зобов`язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням є обґрунтованим.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Представник позивача - адвокат Кобцева Олена Петрівна, звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7.1. Зазначає, зокрема, що відповідачем порушено положення підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12, підпункту 267.6.2 пункту 267.6, підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій). Указує, що застосування в 2016 році Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII порушує принцип стабільності. Також посилається на відсутність належного розрахунку вартості транспортного засобу. При цьому вказував про неврахування пробігу транспортного засобу.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
9. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
10. Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
11. Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
12. Редакція підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, якою встановлено ознаки (характеристики) легкового автомобіля, наявність яких є умовою для віднесення його до об`єкта оподаткування транспортним податком, змінювалася.
13. Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VIII були внесені зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року.
14. Згідно з абзацом 1 підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
15. Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
16. Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
17. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
18. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
19. Поряд із цим, у контексті вищезазначеного правового регулювання суд касаційної інстанції враховує практику судового розгляду справ у подібних правовідносинах.
20. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у складі палати за результатами розгляду справи №825/1496/17 (№К/9901/1259/17) ухвалив постанову від 15.05.2019, в якій викладено правові висновки про те, що запроваджені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VIII зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині порядку прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів (незастосування підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України), спрямовані на захист суспільних (публічних) інтересів та прийняті з урахуванням ситуації, яка виникла в Україні, і особливостей правової природи податкових правовідносин.