ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/19721/16
адміністративне провадження № К/9901/20946/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року (прийняте судом у складі судді Амельохіна В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Костюк Л.О., суддів: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПАТ), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07 серпня 2016 року просив:
- визнати дії Департаменту по контролю відповідності та готовності до експлуатації закінченого будівництва об`єкта: "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об`єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1 ), в подальшому перейменований як будинок АДРЕСА_2, щодо контролю за дотриманням ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" при проектуванні та будівництві місця розташування для вхідних дверей квартир АДРЕСА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаного будинку, що призвели до створення загрози для життя та здоров`я, завданої майнової та моральної шкоди їх власникам, протиправними як при прийнятті в експлуатацію вказаного об`єкта, а також не реагування на виявлену власником квартири АДРЕСА_3, ОСОБА_1 небезпеку при експлуатації житла;
- зобов`язати Департамент зупинити дію виданого сертифікату КВ №16412130328 та видати припис Приватному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" на проведення проектно-будівельних робіт по усуненню порушень ДБН при виборі місця розташування для вхідних дверей в квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з метою створення умов безпечного користування вказаним житлом їх власниками.
Обґрунтовує свій позов тим, що, зокрема Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" при здійсненні будівництва порушено норми ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", а саме: планувальні рішення по розташуванню та відкривання вхідних дверей в квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 не відповідають будівельним нормам.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що станом на час звернення позивача із відповідною заявою об`єкт "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об`єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями Павлівською, Дмитрівською, Златоустівською, Річною, Чорновола у Шевченківському районі міста Києва (житловий будинок №1, секція №1)" було введено в експлуатацію.
У матеріалах справи міститься позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту житлових будинків з підземними гаражами та об`єктами соціально-побутової сфери у кварталі, обмеженому вулицями Полтавською, Дмитрівською, Річною, Златоустівською, В. Чорновола у Шевченківському районі міста Києва від 27 червня 2007 року, який складений Спеціалізованою державною організацією "Київська міська служба Української інвестиційної експертизи", відповідно до якого проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження в установленому законом порядку.
Отже, у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві були відсутні правові підстави для відмови у видачі сертифікату на об`єкт "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об`єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1 ).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, що потягло прийняття необґрунтованих судових рішень.
Посилається на те, що суд апеляційної інстанції не мав права розглядати питання про строки звернення до адміністративного суду, оскільки є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з цих підстав.
Зокрема, зазначає про упередженість суду при розгляді справи в апеляційному порядку.
Судами першої та апеляційної інстанцій не витребувано та не досліджено всіх доказів стосовно дотримання порядку прийняття в експлуатацію спірного об`єкта.
В судах не з`ясовано чи проводилась перевірка на об`єкті, де акт перевірки відповідачем відповідності об`єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, хто проводив перевірку, суд не витребував його у відповідачів.
Судом апеляційної інстанції, наведені в апеляційній скарзі аргументи та докази взагалі не згадані, не надана правова оцінка наведеним неправомірним та незаконним фактам та діям при прийнятті рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження з порушенням строку передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України. Також зазначає, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зазначає, що чинні норми законодавства дають повноваження Державній архітектурно-будівельній інспекції України на проведення перевірок, прийнятих в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів з метою виявлення, припинення та запобігання порушенню вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації, прийнятих в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Судові рішення належним чином не мотивовані.
У відзиві на касаційну скаргу Департамент просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 26 липня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15 липня 2010 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством холдингова компанія "Київміськбуд" договір міни за №004/014/01, згідно з яким третя особа (ПАТ) зобов`язується в обмін на Заставну передати позивачу майнові права на Об`єкт - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_5 протягом трьох місяців після завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію у запланований строк - до 31 травня 2011 року.
26 червня 2013 року позивачем підписано акт №4 прийому-передачі квартири згідно з яким забудовник побудував та передає, а набувач приймає квартиру АДРЕСА_6 (житловий будинок АДРЕСА_7 ) (далі - акт).
Згідно з пунктом 3 вказаного акта квартира побудована згідно з існуючими будівельними нормами і умовами договору міни №004/014/01 від 15 липня 2010 року.
Як стверджує ОСОБА_1 під час облаштування придбаного за власні кошти житла ним було виявлено, що останнє створює загрозу життю та здоров`ю для нього та членів його родини, а також сусідів.
З метою вирішення зазначеної проблеми, позивач неодноразово звертався до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" з претензіями від 28 грудня 2015 року, від 19 червня 2016 року, 18 березня 2016 року, однак жодних позитивних результатів ОСОБА_1 не отримав, загрозу життю та здоров`ю для нього та членів його родини третьою особою усунуто не було.
З огляду на вказані обставини, ОСОБА_1 звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві із заявою від 19 травня 2016 року у якій просив для забезпечення можливості проживання та подальшого запобігання небезпеки користування придбаним житлом, просив провести додаткову перевірку об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 (житловий будинок АДРЕСА_7 ).
Листом від 16 червня 2016 року №10/26-32/1606/10 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві повідомила заявника про те, що Інспекція видала замовнику будівництва АТ "ХК "Київміськбуд" сертифікат, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об`єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1 " проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації, підстави для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю відсутні.
Позивач вважає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві вчинено протиправні дії при прийнятті в експлуатацію об`єкта "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об`єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1 ", а також не реагування на виявлену власником квартири АДРЕСА_3, ОСОБА_1, небезпеку при експлуатації житла, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038- VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону №3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю, в розрізі приписів частини третьої статті 6 Закону № 3038- VІ належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038- VІ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина третя статті 41 Закону №3038- VІ регламентує, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).
Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, підстави для проведення якої зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).
Відповідно до пункту З Порядку № 461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 461 на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 461 сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.
Пунктом 24 Порядку № 461 передбачено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, як правильно зазначили суди, що законодавством не передбачено процедури зупинення органами державного архітектурно-будівельного контролю раніше виданих сертифікатів.
Крім того, указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію (далі - Положення).