ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/5561/20
адміністративне провадження № К/9901/22838/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу 640/5561/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське"
до Міністерства юстиції України
треті особи: Державний реєстратор Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Ходоровська Оксана Миколаївна, Державний реєстратор Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Назімова Катерина Сергіївна
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року (головуючий суддя: Кузьменко В. А.) та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року (головуючий суддя: Губська Л. В., судді: Епель О. В., Степанюк А. Г.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" (далі - ТОВ "Горбулівське") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Державний реєстратор Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Ходоровська О. М., Державний реєстратор Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Назімова К. С., в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 січня 2020 року № 270/5;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу ТОВ "Горбулівське" від 12 листопада 2019 року з доповненням від 04 грудня 2019 року на неправомірні дії державних реєстраторів Ходоровської О. М. та Назімової К. С., які мають наслідком незаконне припинення права оренди позивача щодо земельних ділянок.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року закрито провадження у справі.
4. Закриваючи провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що із предмета та підстав позову вбачається, що позивач звернувся до суду на захистом порушеного (на його думку) права користування земельними ділянками, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки в ній відсутні ознаки публічно-правового спору та вона є спором про цивільне право, бо має приватноправовий характер.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, 07 вересня 2020 року ТОВ "Горбулівське" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права. Так, суди не врахували, що позивач звернувся до суду щодо визнання порушення своїх прав саме суб`єктом владних повноважень, яким є Міністерство юстиції України і оспорювання його рішення, а саме наказу від 27 січня 2020 року № 280/5. Позивач оспорює вказане рішення відповідача, в якому він розглянув скаргу поверхнево, з ігноруванням доводів і прийняв протиправне рішення. Посилання суддів попередніх інстанцій на висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 813/1362/16, 825/642/18, 803/1589/17 є помилковими та необґрунтованими, оскільки у всіх цих справах позивач оскаржував саме реєстраційні дії державного реєстратора, які призвели до вибуття у позивача права власності на нерухоме майно та перехід цього права до інших осіб. Поряд з цим, відповідно до сталої практики Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 910/8424/17), справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 07 вересня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
9. Ухвалою Верховного суду від 22 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Горбулівське" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2020 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07 грудня 2020 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
14. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
15. Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).
17. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
18. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
19. Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, і господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.