ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Іванов О.В. - довіреність від 11.06.2020 № б/н,
відповідача - Комар Д.Ю. - довіреність від 22.01.2020 № 170-1,
третьої особи - Говоруха О.О. - довіреність від 07.09.2020 № Д-1374/2020,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром"
на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"
до державного підприємства "Науково - дослідний інститут "КВАНТ"
про визнання договору оренди продовженим та зобов`язання укласти договір про внесення змін,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний концерн "Укроборонпром",
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" (далі - ТОВ "Каштанове місто", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Науково - дослідний інститут "КВАНТ" (далі - ДП "НДІ "КВАНТ", відповідач) про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.2009 за № 4771 [у редакції договору від 27.11.2015 № 4771/04 про внесення змін до договору оренди] (далі - Договір), укладеного між сторонами, продовженим строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно; зобов`язання ДП "НДІ "КВАНТ" укласти з позивачем договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що укладений між позивачем та відповідачем договір оренди є продовженим відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 2269-XII), оскільки відповідач не надав протягом місяця після закінчення дії договору заяви із запереченнями щодо його продовження. Позивач продовжує користуватися орендованим майном, сплачує орендну плату, однак відповідач вважає договір припиненим, не визнає право позивача на користування орендованим приміщенням на умовах договору оренди та посилається на рішення Комісії з розгляду пропозицій щодо розпорядження об`єктами державної власності від 18.04.2019, на підставі якого Державний концерн "Укроборонпром", як орган уповноважений на управління орендованим майном, відмовив у продовженні договору. З метою захисту своїх прав просив суд зобов`язати відповідача укласти договір про внесення змін до договору.
1.3. Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8619/19 та залучено до участі у справі Державний концерн "Укроборонпром" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - ДК "Укроборонпром", третя особа, скаржник).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2019 (суддя - Ярмак О.М.) у справі № 916/2624/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 (колегія суддів у складі: Скрипка І.М., Іоннікова І.А., Тищенко А.І.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відповідача укласти з позивачем договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009 у запропонованій позивачем редакції. В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Рішення та постанову суду мотивовано тим, що оскільки відповідачем не дотримано приписів частини другої статті 17 Закону № 2269-XII та не надано заперечень щодо продовження дії договору, на дату закінчення строку його дії і протягом місяця після закінчення цього строку. Враховуючи належне виконання позивачем своїх зобов`язань, продовження користування орендованим майном, укладений між сторонами спірний договір оренди не припинився та є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто діє з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно. Позовна вимога про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим) по суті є вимогою про встановлення юридичного факту, який вже відбувся, а тому не відповідає передбаченим законом способам захисту порушеного права та не підлягає задоволенню.
2.3. Враховуючи те, що відповідачем, як орендодавцем, не висловлювалась згода на укладення договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк, як і не надано доказів підписання сторонами, наданого позивачем проекту договору № 4771/06 про внесення змін до договору оренди у запропонованій позивачем редакції, з огляду на наявність між сторонами спору та необхідність усунення між сторонами правової невизначеності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача укласти договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди, в редакції позивача.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. ДК "Укроборопром" у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про недотримання судами попередній інстанцій положень процесуального законодавства та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема, те, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України № 914/1128/16 від 04.10.2017, № 912/1856/16 від 22.01.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду № 905/1926/16 від 11.08.2018 щодо належного способу захисту порушеного права, в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
4.1.2. Також, як підставу касаційного оскарження заявник зазначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункту 24 статті 7 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі").
4.2. Доводи інших учасників.
4.2.1. ТОВ "Каштанове місто" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду без змін.
4.2.2. Позивач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято у відповідності до висновків викладених у постанові Верховного суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16 щодо можливості захисту порушеного цивільного права чи інтересу і в спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Судами надано належну оцінку доводам заявника щодо необхідності надання згоди ДК "Укроборонпром" на продовження дії договору оренди. Зміст касаційної скарги в основному, стосується переоцінки доказів, що виходить за встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
5. Касаційне провадження
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2020 поновлено ДП "Укроборонпром" пропущений строк подання касаційної скарги та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Укроборонпром" на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 910/8619/19 .
5.2. У зв`язку з відпусткою судді Пількова К.М., склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.07.2020, який наявний в матеріалах справи.
5.3. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2020 зупинено касаційне провадження у цій справі до прийняття рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/1423/18.
5.4. У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 15.09.2020 про відставку судді Кушніра І.В., склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.09.2020, який наявний в матеріалах справи.
5.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2020 касаційну скаргу ДП "Укроборонпром" з матеріалами доданими до неї прийнято до провадження колегією суддів у складі: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М. та поновлено касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 зі справи № 910/8619/19.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Судами встановлено, що 21.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Орендодавець) та ТОВ "Каштанове місто" (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної станції "Імпульс" площею 231,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вулиці Труханівська, 18, що перебуває на балансі ДП "НДІ "КВАНТ" (далі - балансоутримувач), вартість якого зазначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.06.2009 і становить 598 500,00 грн.
6.2. Відповідно до пункту 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення турбази (для оздоровлення співробітників орендаря).
6.3. За умовами пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, з 21.12.2009 до 21.11.2010 включно.
6.4. Судами встановлено, що на виконання умов договору між орендодавцем та орендарем був складений та підписаний акт приймання-передачі орендованого майна.
6.5. Суди встановили, що в подальшому сторонами неодноразово продовжувались договірні відносини шляхом укладення договорів про внесення змін до договору оренди, зокрема: договором про внесення змін та доповнень №4771/01 від 06.08.2010 викладено у новій редакції пункт 10.1 договору та встановлено, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, з 21.12.2009 до 21.11.2012 включно; договором про внесення змін та доповнень №4771/02 від 21.11.2012 договір продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, з 22.11.2012 до 22.10.2015 включно.
6.6. 27.11.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), ТОВ "Каштанове місто" (орендар) та ДП "НДІ "КВАНТ" (балансоутримувач) укладено договір №4771/04 про внесення змін до договору оренди, згідно з умовами якого орендодавець передав, а балансоутримувач прийняв на себе права та обов`язки орендодавця та став стороною за договором оренди, з метою приведення вказаного договору оренди у відповідність до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" (далі - третя особа/ДК "Укроборонпром") та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та дійшли згоди викласти договір оренди у новій редакції.
6.7. Відповідно до умов пункту 10.1 договору оренди в новій редакції, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21.12.2009 до 21.11.2012 включно, з урахуванням пролонгації до 22.10.2015 включно.
6.8. За умовами пункту 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
6.9. Судами встановлено, що в подальшому між позивачем та відповідачем було укладено договір №4771/05 про внесення змін та доповнень до договору оренди, яким продовжено строк дії договору на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, з 23.10.2015 до 23.09.2018 включно та визначено, що всі інші умови договору оренди (в редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015) залишаються незмінними.
6.10. Судами встановлено, що листом №125-1180 від 25.10.2018 відповідач інформував позивача про закінчення терміну дії договору оренди з 27.10.2018 та зазначав, що у разі наміру продовжити термін дії договору орендодавцю необхідно отримати дозвіл органу управління майном, з цією метою подати пакет документів: заяву орендаря стосовно продовження користування майном на орендних засадах, нову оцінку про вартість майна.
6.11. У відповідь на вказаний лист позивач листом № 01-68/5 від 10.12.2018 повідомив відповідача, що приймаючи до уваги відсутність заяви орендодавця про припинення або зміну договору орендодавцем після спливу місячного строку після закінчення строку дії договору, договір оренди є продовженим на той же строк і на тих самих умовах. У вказаному листі позивач також висловив пропозицію укласти договір про внесення змін і доповнень до договору щодо встановлення нового строку дії договору та надав проект договору у 2-х примірниках, зазначив про здійснення замовлення нової оцінки майна.
6.12. Листом № 17/01-19 від 17.01.2019 позивач надіслав відповідачу звіт про оцінку нерухомого майна, рецензію на звіт про оцінку нерухомого майна та просив підписати відповідні зміни і доповнення до договору.
6.13. Натомість листом № 125-570 від 20.06.2019 відповідач повідомив орендаря, що відповідно до рішення Комісії з розгляду пропозицій щодо розпорядження об`єктами державної власності (протокол №6 від 18.04.2019), ДК "Укроборонпром" відмовив у продовженні договору оренди та просив позивача у строк до 10.07.2019 звільнити зазначені орендовані приміщення. Разом із вказаним листом відповідач надіслав позивачу для підписання Акти приймання-передачі орендованого майна.
6.14. У відповідь на вказані вимоги звільнити приміщення позивач листом № 24/06-19 від 24.06.2019 повідомив відповідача про продовження строку дії договору та необґрунтованість посилань щодо необхідності отримання дозволу ДК "Укроборонпром". Позивач вказував, що таке погодження необхідно лише при передачі в оренду нерухомого майна. Вказаним листом позивач заперечив щодо вимоги про звільнення орендованого майна та підписання Акту приймання-передачі. Натомість, до листа № 24/06-19 позивачем додано примірники договору № 4771/06 про внесення змін до договору оренди про продовження договору строком на 2 роки 11 місяців, з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно.
6.15. Листом № 125-609 від 01.07.2019 відповідач повідомив про відхилення такої пропозиції.
6.16. У липні 2019 ТОВ "Каштанове місто" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДП "НДІ "КВАНТ" про визнання договору оренди продовженим на 2 роки 11 місяців, з 24.09.2018 по 24.08.2021 включно та зобов`язання ДП "НДІ "КВАНТ" укласти з позивачем договір № 4771/06 про внесення змін до договору в редакції викладеній позивачем.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, ДК "Укроборонпром" підставами оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Частиною першою статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Таким чином, предметом касаційного розгляду не є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання укласти договір про внесення змін до договору оренди та відмови у задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди продовженим, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
7.4. Зі змісту пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої вказаною нормою, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
7.5. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
7.6. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
7.7. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду № 305/1180/15-ц (абзац 18) від 29.05.2018, № 922/2383/16 від 19.06.2018 (пункт 5.5), № 2-3007/11 від 12.12.2018 (абзац 20), № 757/31606/15-ц від 16.01.2019 (абзац 18).
7.8. Так, предметом розгляду у справі № 905/1926/16 були вимоги про зобов`язання відповідача надати акт приймання-передачі електроенергії за договором купівлі-продажу, що за висновками суду не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
7.9. Наведений скаржником висновок Верховного Суду у справі № 912/1856/16 зроблений у спорі щодо земельних відносин та за інших встановлених судами обставин справи.
7.10. Висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 04.10.2017 зі справи № 914/1128/16 стосується правовідносин щодо зобов`язання відповідача вчинити дії щодо прийняття вугілля кам`яного, шляхом підписання актів приймання поставленого вугілля.
7.11. Отже, висновки Верховного Суду у наведених скаржником справах зроблені у правовідносинах, які очевидно не є подібними з тими, що виникли між сторонами у даній справі ні за складом учасників, ні за предметом спору, ні за обставинами справи, ні за сферою правового регулювання.
7.12. Разом з тим, з огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень у касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу позивача щодо доводів: про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 24 статті 7 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", в контексті правовідносин, що склались між сторонами, а також неправильного застосування місцевим та апеляційним судами положень статей 15, 16 ЦК України, в контексті правовідносин, що склались між сторонами та захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача укласти договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди відповідно до умов в редакції, запропонованої позивачем на підставі статей 627, 651, 654 ЦК України, статті 188 ГК України та статті 5 ГПК України.
7.13. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання договору оренди нерухомого майна продовженим та зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір № 4771/06 про внесення змін до договору оренди.
7.14. Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
7.15. Згідно з частиною першою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
7.16. Статтею 764 ЦК України визначено якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.