Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
Справа № 826/18177/15 (провадження № 11-266 зва 20)
04 листопада 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Донецької області, Управління Пенсійного фонду України у місті Селидове Донецької області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року і постановою від 04 листопада 2020 року частково задовольнила заяву ОСОБА_1 : скасувала постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року та направила справу № 826/18177/15 на новий касаційний розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи своє рішення, вказала, що пунктом 1 статті 6 розділу І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
1.1 Одним з елементів закріпленого в цій статті права на справедливий суд є належне відправлення правосуддя.
1.2 Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент розгляду цієї справи касаційним судом, передбачено здійснення правосуддя в адміністративних судах за принципом рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
1.3 Цей принцип реалізується, зокрема, наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав і обов`язків, до яких, крім іншого, належить право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (стаття 44 КАС України).
1.4 Відповідно до частини першої статті 215 КАС України (у редакції, чинній на час відкриття касаційного провадження) суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копією касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов`язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу.
1.5 За правилами частини третьої статті 215 КАС України всі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвал, копії яких надсилаються особам, які беруть участь у справі.
1.6 Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом установленого судом апеляційної інстанції строку (частина перша статті 216 КАС України).
1.7 04 червня 2020 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі «Алексєєв та інші проти України» за його заявою № 15517/19 (далі - Рішення), яким постановив, що Україна порушила стосовно заявника пункт 1 статті 6 Конвенції - право на справедливий суд у зв`язку з недотриманням принципу рівності сторін. Рішення ЄСПЛ набуло статусу остаточного.
1.8 Як убачається з пунктів 9 та 10 розділу I Рішення, ЄСПЛ вважає, що національний суд, розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був він повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін. Отже, ця скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
1.9 Як установлено у Рішенні та підтверджується матеріалами справи, суд касаційної інстанції не повідомив позивача ОСОБА_1 про відкриття касаційного провадження у справі, не направив копію касаційної скарги Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) для реалізації права позивача на подання своїх заперечень. Отже, оскаржувану постанову належить визнати прийнятою з порушенням положень адміністративного процесуального законодавства, зокрема вимоги про розгляд справи з дотриманням передбаченого статтями 7 і 10 КАС України принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
1.10 Характер установлених ЄСПЛ процедурних порушень під час касаційного перегляду справи за позовом ОСОБА_1 , які лягли в основу його висновку про порушення Україною пункту 1 статті 6 розділу І Конвенції через недотримання принципу рівності сторін, ставлять під сумнів результат такого касаційного перегляду.
1.11 Наведена обставина в розумінні підпункту «b» підпункту «іі» пункту ІІ Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам № R(2000)2 від 19 січня 2000 року «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» є передумовою для повторного розгляду справи як найбільш ефективного, якщо й не єдиного, засобу для відновлення попереднього правового становища, яке сторона мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum).
2. Проте у пункті 8 рішення у справі «Алексєєв та інші проти України» ЄСПЛ послався на власні висновки у справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine), заява № 70329/12 та 5 інших заяв, від 27 червня 2017 року, де ЄСПЛ вже встановив порушення щодо питань, аналогічних, на думку Суду, тим, що розглядалися у справі «Алексєєв та інші проти України».
3. Разом з тим ЄСПЛ не врахував, що у справі «Лазаренко та інші проти України» ЄСПЛ аналізував судовий перегляд в апеляційному порядку за правилами КАС України, чинними в п