П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 11-125сап20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
скаржниці ОСОБА_1,
представниці скаржниці - Бартащук Л. П.,
представниці Вищої ради правосуддя - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула у судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 06 лютого 2020 року № 322/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 02 грудня 2019 року № 3278/2дп/15-19,
УСТАНОВИЛА:
Процедура
1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просила визнати протиправним та нечинним рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 06 лютого 2020 року № 322/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 02 грудня 2019 року № 3278/2дп/15-19 про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішення ВРП від 06 лютого 2020 року № 322/0/15-20 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Також скаржниця вважає, що підстави для її притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутні, оскільки в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
3. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 06 лютого 2020 року № 322/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 02 грудня 2019 року № 3278/2дп/15-19.
4. 26 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому вона просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вказаної скарги.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 28 травня 2020 року призначила розгляд справи у судовому засіданні.
6. 24 вересня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 вересня 2020 року зазначену заяву ВРП задовольнила.
Фактичні обставини, встановлені судом
8. Указом Президента України від 20 лютого 2010 року № 200/2010 ОСОБА_1 призначена строком на п`ять років на посаду судді Печерського районного суду міста Києва, а Указом Президента України від 02 листопада 2017 року № 348/2017 призначена на посаду судді Печерського районного суду міста Києва (безстроково).
9. До ВРП 28 вересня 2018 року за вхідним № 1003/0/13-18 надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" (далі - ТОВ "Омокс"), подана адвокатом Ковалевською К. М., на дії судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду клопотання про забезпечення позову у справі № 757/45225/18-ц.
10. У скарзі зазначалось, що ОСОБА_1 постановила невмотивовану ухвалу від 14 вересня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ТОВ "Омокс" майно в межах заявлених позовних вимог у розмірі 150 мільйонів грн.
Також автором скарги вказувалося про те, що вжитими заходами забезпечення позову заподіяно шкоду ТОВ "Омокс", оскільки фактично зупинено господарську діяльність товариства.
Крім того, у скарзі зазначалося, що суддя ОСОБА_1 несвоєчасно передала матеріали цивільної справи № 757/45225/18-ц до канцелярії суду, що унеможливило їх направлення до суду апеляційної інстанції у строк, визначений процесуальним законодавством.
Також, на порушення вимог процесуального законодавства суддя ОСОБА_1 станом на день подання дисциплінарної скарги не скасувала вжиті заходи забезпечення позову у зв`язку з неподанням відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
11. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 21 січня 2019 року № 165/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу за скаргою ТОВ "Омокс" стосовно судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_6 у зв`язку з наявністю у діях судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а", "б" пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
12. 22 березня 2019 року адвокатом Ковалевською К. М. було подано доповнення до скарги на дії судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 разом з додатками, згідно з якими:
- матеріали цивільної справи № 757/45225/18-ц були передані до канцелярії суду за відсутності судді на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю;
- в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) наявні судові рішення, які були ухвалені суддею у період її відсутності на роботі через тимчасову непрацездатність;
- 18 вересня 2018 року суддя постановила ухвалу, якою виправила описки в ухвалі від 14 вересня 2018 року, однак вказану ухвалу надіслала до ЄДРСР лише 03 жовтня 2018 року.
13. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 03 квітня 2019 року № 1040/2дп/15-19, врахувавши зазначені додаткові пояснення представника скаржника, за власною ініціативою відкрито дисциплінарну справу стосовно вказаної судді за ознаками в її діях дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та об`єднано її з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою ТОВ "Омокс".
14. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 02 грудня 2019 року № 3278/2дп/15-19 притягнуто суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
15. 16 грудня 2019 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 02 грудня 2019 року № 3278/2дп/15-19.
16. За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 . ВРП прийняла рішення від 06 лютого 2020 року № 322/0/15-20, яким залишила без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 02 грудня 2019 року № 3278/2дп/15-19 "Про притягнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
17. Вважаючи рішення ВРП від 06 лютого 2020 року № 322/0/15-20 протиправним, ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на це рішення.
Оцінка ВРП та її Другої Дисциплінарної палати
18. Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП установила таке.
19. 12 вересня 2018 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_3 - Метюшева А. С. про забезпечення позову до подання позовної заяви (справа № 757/45225/18-ц).
20. Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 14 вересня 2018 року в порядку забезпечення майбутнього позову накладено арешт на належні ТОВ "Омокс", ОСОБА_4, ОСОБА_5 грошові кошти, рухоме і нерухоме майно у межах заявлених позовних вимог у розмірі 150 000 000 грн.
21. Задовольняючи зазначену заяву, суддя ОСОБА_1 виходила з того, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 "здійснює спільну інвестиційну діяльність, спрямовану на будівництво в селі Чайки Києво-Святошинського району Київської області низки багатоквартирних будинків, розташованих на вулицях Валерія Лобановського, Дачній, Печерській ("Проект Чайка 1", "Проект Чайка 2", "Проект Чайка З")".
За твердженням представника заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_5, всупереч домовленостям, які існували між партнерами, заснували ТОВ "Омокс", у якому ОСОБА_9 та ОСОБА_5 загалом володіють 80 % статутного капіталу з можливістю вирішального впливу на діяльність цього товариства. За весь період реалізації проектів заявником було внесено грошові інвестиції на загальну суму понад 150 000 000 грн, та станом на дату подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 стверджує, що вказані кошти йому не повернуті, а грошові зобов`язання перед ним не виконані. Відтак ОСОБА_3 має намір звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
22. 19 вересня 2018 року TOB "Омокс" подало апеляційну скаргу на ухвалу суду від 14 вересня 2018 року, проте матеріали справи № 757/45225/18-ц передані до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Печерського районного суду міста Києва лише 22 жовтня 2018 року та направлені до суду апеляційної інстанції 24 жовтня 2018 року.
23. Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.
24. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1 під час розгляду заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі № 757/45225/18-ц як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що суддя ОСОБА_1 при розгляді вказаної заяви та постановленні за її наслідками процесуального рішення порушила норми процесуального законодавства.
25. Зокрема, Друга Дисциплінарна палата ВРП у своєму рішенні зазначила, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду заяви про забезпечення позову не вчинила жодної дії з метою належного дослідження доказів та не витребувала їх у заявника, хоча таке право надано суду частиною третьою статті 153 ЦПК України. Також суддя не взяла до уваги інтересів, прав відповідачів та третіх осіб у частині заборони їм вчиняти будь- які дії щодо нерухомого майна, зокрема і реєстраційні дії щодо майна на загальну суму 150 мільйонів грн, чим фактично блокувала господарську діяльність ТОВ "Омокс", у тому числі і виплату заробітної плати його працівникам.
26. Також Друга Дисциплінарна палата ВРП вважала, що, як свідчить зміст ухвали судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 14 вересня 2018 року у справі № 757/45225/18-ц, вона не містить посилання на те, чим керувалася суддя під час задоволення заяви про забезпечення позову, не конкретизовано, на підставі яких доказів вона дійшла висновку, що невжиття заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що зазначена ухвала є невмотивованою, про що свідчить формальний характер розгляду заяви про забезпечення позову, не забезпечено об`єктивного вирішення вказаного питання та прийняття справедливого рішення, що призвело до скасування рішення судом апеляційної інстанції.
Такі дії судді, на думку дисциплінарного органу, не мали характеру простої помилки, а є наслідком недбалого ставлення судді до службових обов`язків.
27. Крім того, Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила, що матеріали цивільної справи № 757/45225/18-ц були направлені до суду апеляційної інстанції зі значною затримкою (понад місяць), що тривалий час унеможливлювало розгляд апеляційної скарги ТОВ "Омокс" у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
28. При цьому Друга Дисциплінарна палата ВРП підсумувала, що непередання матеріалів цивільної справи для їх скерування до суду апеляційної інстанції, невжиття суддею заходів зустрічного забезпечення у період з 19 вересня по 10 грудня 2018 року (строк дії арешту) призвело до значних збитків у зв`язку з неможливістю ТОВ "Омокс" здійснювати господарську діяльність, про що свідчить висновок експерта від 15 лютого 2019 року № 08/01-19.
29. Ураховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що незазначення належних мотивів, з яких суддя ОСОБА_1 виходила, задовольняючи заяву про забезпечення позову, свідчить про наявність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
30. Направлення із значною затримкою (понад місяць) до суду апеляційної інстанції справи № 757/45225/18-ц, на думку Другої Дисциплінарної палати ВРП, свідчить про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків).
31. Також зважаючи на ту обставину, що у зв`язку з непереданням матеріалів цивільної справи для їх скерування до суду апеляційної інстанції та невжиттям суддею ОСОБА_1 заходів зустрічного забезпечення, ТОВ "Омокс" було завдано значних збитків, Друга Дисциплінарна палата ВРП вважала, що у діях судді наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
32. Разом з тим Друга Дисциплінарна палата ВРП, враховуючи надмірне навантаження судді, що зумовило несвоєчасне надання нею копії ухвали від 14 вересня 2018 року для її внесення до ЄДРСР, постановлення нею ухвал у інших справах, які містили описки, дійшла висновку, що зазначене не вплинуло на права і обов`язки сторін та не спричинило негативних наслідків, а отже, вважала, що у діях судді ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
33. ВРП, залишаючи без змін рішення про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, погодилася з висновками її дисциплінарного органу про те, що суддею ОСОБА_1 не здійснювалася належна перевірка заяви про забезпечення позову на її відповідність вимогам статей 150, 151 ЦПК України, а розгляд такої заяви мав формальний характер. Вжиті заходи забезпечення позову об`єктивно перешкоджали ТОВ "Омокс" у здійсненні господарської діяльності і тим самим спричинили істотні негативні наслідки.
34. Водночас ВРП зауважила, що в оскаржуваному рішенні її Другої Дисциплінарної палати помилково кваліфіковано те, що суддя ОСОБА_1 не вказала мотивів прийнятого судового рішення в ухвалі від 14 вересня 2018 року, як дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, оскільки цим законом передбачено дисциплінарну відповідальність тільки за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Оскільки розгляд питання щодо вжиття заходів забезпечення позову не стосується вирішення спору по суті, ВРП дійшла висновку, що незазначення мотивів вжиття таких заходів не становить складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.
35. Водночас ВРП зазначила, що у вказаних діях судді встановила порушення норм процесуального права, а саме недотримання вимог процесуальних норм щодо змісту ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема вимог статті 260 ЦПК України.
36. На думку ВРП, такі дії судді ОСОБА_1 охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, що призвело до істотних негативних наслідків), та не потребують додаткової кваліфікації.
37. Крім того, ВРП зауважила, що оскільки затримка у направленні матеріалів провадження до суду апеляційної інстанції, обумовлена, у тому числі, і певними об`єктивними причинами (надмірним навантаженням, тимчасовою непрацездатністю судді), фактично не призвела до неможливості реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, її Друга Дисциплінарна палата дійшла помилкового висновку щодо наявності у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-\/ІІІ.
38. Водночас ВРП вважала, що зміна кваліфікації допущеного суддею дисциплінарного проступку не є підставою у цьому випадку для зміни виду дисциплінарного стягнення, застосованого до судді. Застосоване Другою Дисциплінарною палатою ВРП щодо судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців відповідає принципу пропорційності.
39. Щодо решти стверджуваних ТОВ "Омокс" порушень в діях судді ОСОБА_1 про які йшлося в скарзі, ВРП та її дисциплінарний орган дійшли висновку про необґрунтованість доводів заявника.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
40. У скарзі на рішення ВРП від 06 лютого 2020 року № 322/0/15-20 ОСОБА_1 зазначає, що ВРП в оскаржуваному рішенні не посилається на норму закону, яку нею було порушено "несвоєчасним надісланням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції", тобто, не встановила порушення закону, не мотивувала в рішенні і причинно-наслідковий зв`язок між порушенням конкретного закону та істотними негативними наслідками.
41. Скаржниця зауважує, що аналіз цивільного процесуального законодавства на предмет того, чи встановлює воно обов`язок судді після ухвалення судового рішення сформувати справу і передати її до відповідного відділу суду, дозволяє стверджувати, що ЦПК України не містить такої правової норми.
42. Також скаржниця зауважує, що стаття 106 Закону № 1402-VIII не містить такої підстави дисциплінарної відповідальності судді за діяння, яке "вчинене внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини та основоположних свобод, що призвело до істотних наслідків", оскільки зазначений Закон розмежовує дві підстави дисциплінарної відповідальності за одне з наведених у правовій нормі діянь.
43. Окремо скаржниця звертає увагу на те, що ВРП жодним чином не взяла до уваги доводів судді ОСОБА_1 щодо неналежних доказів, наданих ТОВ "Омокс" на підтвердження понесених збитків у період дії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року, а саме висновку судового експерта, як і не навела достатніх мотивів свого рішення в частині відхилення аргументів судді та наданих нею доказів.
44. На переконання скаржниці, оскаржуване рішення ВРП не містить мотивів висновку про те, що для ТОВ "Омокс" настали "істотні негативні наслідки", не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між порушеннями закону та наслідками.
45. Також скаржниця зауважує, що в оскаржуваному рішенні відсутні мотиви, з яких ВРП дійшла висновку про наявність в діях судді саме грубої, а наприклад, не звичайної недбалості (за умови встановлення якої суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності).
46. ОСОБА_1 також вважає, що застосоване до неї дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців є непропорційним, оскільки ані Дисциплінарна палата, ані ВРП належним чином не обґрунтували, чому до неї застосовано такий суворий вид стягнення, враховуючи, що в її діях відсутня груба недбалість, відсутні серйозні негативні наслідки її дій.
Крім того, скаржниця зазначає, що ВРП при встановленні наявності чи відсутності в її діях ознак дисциплінарного проступку щодо викладення мотивів в ухвалі від 14 вересня 2018 року, якими керувався суд при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, не врахувала обставини надмірного навантаження на суддю. У той же час ці обставини були враховані ВРП під час кваліфікації дій ОСОБА_1 під час внесення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року до ЄДРСР.
Позиція ВРП щодо скарги ОСОБА_1 .
47. ВРП подала відзив на скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а наведені в скарзі ОСОБА_1 доводи - безпідставними. Зокрема, наголошено, що оскаржуване рішення ВРП містить посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
48. У відзиві на скаргу ВРП указала, що законодавством не встановлено вимог для рішень ВРП щодо обов`язковості посилання на докази, які були досліджені при його прийнятті. Безумовно, рішення має містити посилання на матеріали, які стали підставою для висновків відповідного органу, проте рівень їх деталізації має бути таким, щоб у достатній мірі не давати приводу ставити під сумнів його обґрунтованість.
49. ВРП також зазначає про обґрунтоване встановлення порушень у діях судді під час постановления ухвали від 14 вересня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 757/45225/18-ц, оскільки непропорційне втручання у мирне володіння майном та неможливість розпоряджатися власним майном традиційно у практиці Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) розглядається як порушення права власності в рамках так званого "третього правила", передбаченого статтею щодо "контролю за використанням власності".