У х в а л а
2 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 280/173/19
Провадження № 14-169цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови у наданні земельної ділянки в оренду
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року і
в с т а н о в и л а:
5 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною відмову відповідача у наданні згідно з клопотанням позивача від 2 січня 2019 року в оренду для сінокосіння строком на 49 років земельної ділянки, розташованої на території Коростишівського району Житомирської області;
- зобов`язати відповідача передати позивачеві для сінокосіння строком на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 182583300:02:000:0226 і площею 43,1927 га, розташовану на території Коростишівського району Житомирської області(далі - спірна ділянка).
Мотивував позовну заяву так :
- 2 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання в оренду строком на 49 років спірної ділянки;
- 24 січня 2019 року відповідач листом відмовив позивачеві у наданні спірної ділянки через порушення порядку оформлення на неї права оренди, оскільки позивач може отримати цю ділянку лише за результатами земельних торгів; окрім того, він не надав проєкт землеустрою щодо відведення спірної ділянки;
- відмова відповідача є незаконною, оскільки для передання земельної ділянки для сінокосіння земельні торги не проводяться, а порядок її передання в оренду непорушений;
- для передання земельної ділянки у користування (оренду) не потрібно розробляти проєкт землеустрою щодо формування земельної ділянки як об`єкта цивільного права; технічну документацію на спірну ділянку замовило та виготовило в 1992 році Управління по земельній реформі виконкому Житомирської обласної ради; таку документацію має Відділ у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
21 лютого 2019 року Коростишівський районний суд Житомирської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки вважав, що спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства. Мотивував ухвалу так :
- земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через їхні органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав як власники відповідних земельних ділянок;
- адміністративний суд розглядає публічно-правові спори, тобто такі, що випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо внаслідок прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин, і його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору;
- існуючого речового права на спірну ділянку у позивача немає, а предметом позову є визнання протиправною дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, який здійснював владні управлінські функції; тому справа має розглядати адміністративний суд.
17 квітня 2019 року Житомирський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року. Мотивував постанову так :
- до юрисдикції адміністративного суду належить розгляд справи щодо спору у публічно-правових відносинах, в яких один із його учасників-суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, чим впливає на іншу особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах вказаних відносин;
- визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта і тоді, коли до порушення такого права призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень;
- у позивача немає речового права на спірну ділянку, а тому приватноправові відносини у сторін не виникли, що зумовлює необхідність розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.
6 травня 2019 року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржиться на порушення національними судами норм процесуального права. Мотивує касаційну скаргу, зокрема, тим, що спірна ділянка сформована, має визначену площу, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру, їй присвоєний кадастровий номер, проведена її нормативна грошова оцінка; тому така ділянка є об`єктом цивільних прав, а спір щодо права на неї є приватноправовим, який слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
21 травня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження.
12 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
18 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував тим, що позивач оскаржує рішення судів першої й апеляційної інстанцій з підстав порушення правил юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.