У Х В А Л А
3 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8113/16
Провадження № 12-57звг20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю: секретаря судового засідання Салівонського С. П., учасників справи:
представників позивача - Грапенюк С. С., Романюк І. І., Проціва Я. Я.,
третьої особи (заявника) - Сівакова Л. М.
розглянула в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) від 14 листопада 2017 року у справі № 910/8113/16 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" (далі - ТОВ "НВП "Світло"), Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича", про визнання недійсним рішень та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Світло", Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішень та
ВСТАНОВИЛА
1. Короткий зміст судових рішень
1.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 10 серпня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2017 року, припинив провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "НВП "Світло", Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "НВП "Світло"; у задоволені позову відмовив. Припинив провадження за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Світло", Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний Центр "Квадрат на Малевича", про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 1 лютого 2016 року № 01/02/16 та визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року № 29/04/16.
1.2. Постановою від 14 листопада 2017 року ВГСУ (у складі колегії суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 10 серпня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло", оформлених протоколом від 1 лютого 2016 року № 01/02/16, та рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року, оформлених протоколом № 29/04/16. Прийняв у цій частині нове рішення, яким визнав недійсними вказані рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло".
1.3. Обґрунтовуючи вказану постанову, колегія суддів ВГСУ вказала, що під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідних рішень.
1.4. Відтак колегія суддів зазначила, що під час розгляду справи № 910/1425/16 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "НВП "Світло", ОСОБА_2, Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 1 лютого 2016 року суд касаційної інстанції встановив обставини, відповідно до яких рішення загальних зборів, яке визначало перехід товариства на модельний статут, а також склад учасників, новий розмір статутного капіталу та розмір часток кожного з учасників, не було підписано всіма учасниками товариства, зокрема позивачем, підпис якого так само відсутній і у протоколі реєстрації учасників загальних зборів товариства від 1 лютого 2016 року; також суд касаційної інстанції встановив, що не відбулося належне повідомлення позивача і третьої особи про проведення загальних зборів із зазначенням порядку денного, наведеного у протоколі № 01/02/16 від 1 лютого 2016 року загальних зборів учасників товариства.
1.5. Тож з посиланням на приписи частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у редакції, чинній на час прийняття постанови) щодо обставин, які не підлягають доказуванню, колегія суддів ВГСУ у постанові від 14 листопада 2017 року дійшла висновку, що позивач був відсутнім на зазначених зборах і такі збори фактично не проводилися з огляду на відсутність кворуму для їх проведення, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 01/02/16 від 1 лютого 2016 року. Також, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій факту нез`явлення ОСОБА_2 або його представника на загальні збори від 29 квітня 2016 року, загальні збори від 29 квітня 2016 року не є повноважними.
2. Короткий зміст заяви, надходження справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
2.1. У травні 2020 року ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВГСУ від 14 листопада 2017 року у справі № 910/8113/16 та ухвал Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2018 року, від 13 серпня 2019 року та від 17 вересня 2019 року на підставі пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України.
2.2. Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 вказав, що нововиявленими обставинами, на підставі яких постанова від 14 листопада 2017 року підлягає перегляду відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, є встановлення Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2020 року (провадження № 11-628сап19) тих обставин, що судді ВГСУ під час прийняття постанови від 14 листопада 2017 року у справі № 910/8113/16 вийшли за межі наданих суду касаційної інстанції повноважень, перевищили надану їм процесуальну компетенцію суду касаційної інстанції, діяли не як суд, встановлений законом, у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а тому встановлені ними таким чином у постанові обставини є неправомірними і такими, що не існували.
2.3. Встановлені Великою Палатою Верховного Суду обставини є істотними для справи, оскільки існували на дату прийняття постанови і спростовують обставини, встановлені колегією суддів ВГСУ, а також не були і не могли бути відомі заявнику.
2.4. У правовому полі держави України не може існувати судове рішення, яке набрало законної сили, прийняте касаційним судом з перевищенням компетенції в неправосудний спосіб, що встановлено постановою Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі № 11-628сап19.
2.5. Ухвалою від 22 червня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду поновив заявнику строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, відкрив провадження за вказаною заявою про перегляд постанови ВГСУ від 14 листопада 2017 року, в частині перегляду ухвал Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у відкритті провадження відмовив та витребував справу. Ухвалою від 16 липня 2020 року справу № 910/8113/16 разом із заявою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку частини п`ятої статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
2.6. Зокрема, суд вказав, що Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище постанові від 6 лютого 2020 року, залишаючи без змін рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 4 червня 2019 року № 1523/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 березня 2019 року № 702/2дп/15-19 про притягнення суддів Вищого господарського суду України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності", підтримала висновки ВРП про те, що порушення норм ГПК України у діях вказаних суддів під час розгляду справи утворюють проступок, передбачений пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), оскільки вказані судді вийшли за встановлені ГПК України межі та фактично діяли не як суд, встановлений законом.
2.7. За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, виключна правова проблема полягає у вирішені таких питань: як рішення Великої Палати Верховного Суду, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, та яке містить висновки про те, що суд фактично діяв не як суд, встановлений законом, впливає на чинність постановленого у справі судового рішення; чи є рішення Великої Палати Верховного Суду, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, яке містить висновки про те, що суд фактично діяв не як суд, встановлений законом, підставою для перегляду такого рішення за нововиявленими обставинами.
2.8. За змістом частин першої та другої статті 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами, за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
2.9. Враховуючи правила здійснення касаційного провадження, зокрема встановлені статтею 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 7 вересня 2020 року прийняла до розгляду справу разом із заявою та призначила її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
3. Позиція учасників справи та заявлені у справі клопотання
3.1. ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи заяви та керуючись вимогами статті 250 ГПК України подав клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, у задоволенні якого Велика Палата Верховного Суду відмовила за невідповідності його змісту вимогам процесуального закону.
3.2. Представник позивача у судовому засіданні, відзиві та у письмових поясненнях, заперечивши доводи заяви, просив відмовити у її задоволенні за відсутності обґрунтованих підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВГСУ від 14 листопада 2017 року у справі № 910/8113/16.
4. Обставини звернення зі заявою
4.1. ОСОБА_1 звернувся до ВРП зі скаргами на дії суддів ВГСУ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в основу яких покладено доводи про те, що вказані судді, розглядаючи справу № 910/8113/16, з порушенням приписів процесуального законодавства вийшли за межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановивши факт відсутності ОСОБА_2 на загальних зборах учасників ТОВ "НВП "Світло" 1 лютого 2016 року, хоча суди попередніх інстанцій встановили протилежне. Також здійснили переоцінку наявного в матеріалах справи доказу, а саме наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2016 року, прийнявши як преюдиціальну постанову ВГСУ від 23 березня 2017 року у справі № 910/1425/16, якою справу направлено на новий розгляд, що є порушенням вимог статей 35, 111-12 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи.
4.2. За наслідками розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргами ОСОБА_1, Друга Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 11 березня 2019 року № 702/2дп/15-19 суддів ВГСУ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, - умисне або у зв`язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, - притягнула до дисциплінарної відповідальності та застосувала до них дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця. Рішенням від 4 червня 2019 року ВРП залишила без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 11 березня 2019 року № 702/2дп/15-19.
4.3. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у провадженні № 11-628сап19 скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення ВРП від 4 червня 2019 року № 1523/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 березня 2019 року № 702/2дп/15-19 про притягнення суддів ВГСУ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності" залишено без задоволення, а рішення ВРП від 4 червня 2019 року № 1523/0/15-19 - без змін.
4.4. Розгляд цієї справи та заяв процесуального змісту триває з 2016 року; із заявою про перегляд (в тому числі і за нововиявленими обставинами) постанови ВГСУ від 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звертається не вперше, маючи на меті здійснити перегляд судового рішення по суті спору.
4.5. Так, у квітні 2019 року ОСОБА_1 звертався до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВГСУ від 14 листопада 2017 року, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, встановленими рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 11 березня 2019 року № 702/2дп/15-19 щодо дій суддів, які прийняли цю постанову.
4.6. Ухвалою від 13 серпня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду за наслідками розгляду в судовому засіданні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВГСУ від 14 листопада 2017 року відмовив у її задоволенні.
4.7. Обґрунтовуючи свій висновок, суд вказав про невідповідність доводів заявника щодо наявності нововиявлених обставин у розумінні вимог частини другої статті 320 ГПК України підставам, вказаним у заяві. Суд зазначив, що обставину, на яку посилається заявник, не можна віднести до нововиявлених обставин, оскільки вона не відповідає усім необхідним ознакам існування нововиявлених обставин, передбаченим вказаною нормою, і щодо існування цієї обставини на час розгляду справи, і щодо того, що вказані заявником обставини не були встановлені судом. Крім того, суд зауважив, що не може вважатися саме нововиявленими обставинами оцінка (встановлення) судом обставин, з якою не згоден заявник, навіть якщо суд оцінив їх неправильно або взагалі не повинен був оцінювати чи встановлювати - і лише у випадку невстановлення судом невідомої заявнику істотної обставини справи таку обставину може бути визнано нововиявленою.
4.8. Звертаючись із заявою від 30 квітня 2020 року про перегляд постанови ВГСУ від 14 листопада 2017 року та ухвал Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2018 року, від 13 серпня 2019 року та від 17 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 в основу своїх доводів поклав, окрім обставин, встановлених за рішенням ВРП від 4 червня 2019 року № 1523/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 березня 2019 року № 702/2дп/15-19 про притягнення суддів Вищого господарського суду України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності", висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2020 року (провадження № 11-628сап19), якою залишено без змін рішення ВРП.
5. Позиція Великої Палати Верховного Суду
5.1. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені у заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
5.2. Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. В його основі лежить положення "res judicata", відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень, які після їх прийняття не мають переглядатися до безмежності.
5.3. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
5.4. Принцип правової (юридичної) визначеності визнається одним із елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. ЄСПЛ неодноразово відзначав важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 листопада 1999 року, заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51-52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" від 24 липня 2003 року, заява №52854/99; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; пункти 42-44 рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04 у справі "Желтяков проти України").
5.5. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01). Також така процедура має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
5.6. Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття "нововиявлені обставини". ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.