ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 735/1726/18
провадження № 51-6149км19
Верховний Суд колегією суддів
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Могильного О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
прокурора Круценко Т. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника (в режимі відеоконференції) Марченка Г. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Марченка Г. М. на вирок Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року, постановлений у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270140000338, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2018 року за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК), за частинами 2 та 3 ст. 185 КК до остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виправдано у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
Чернігівський апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, 13 вересня 2019 року скасував вирок районного суду і постановив новий, яким засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком (Коропського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2018 року), й остаточно призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, установлених судом та детально наведених у вироку, 23 жовтня 2018 року приблизно о 02:40 зайшов у будинок АДРЕСА_2, де, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вдарив рукою по губах ОСОБА_2, заподіявши цим легких тілесних ушкоджень у вигляді забою м`яких тканин верхньої губи, та, діючи повторно, вирвав з рук потерпілої її мобільний телефон марки "ZTE BLADE L110" вартістю 422,10 грн із флеш-картою "Transcend micro SD" вартістю 56,67 грн, відкрито заволодівши ним, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 478,77 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Марченко Г. М., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів у касаційній скарзі захисника зводиться до його вказівок на те, що вирок апеляційного суду щодо його підзахисного є незаконним і необґрунтованим, а матеріали кримінального провадження не містять достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкриміновано йому злочину, зокрема про наявність корисливого мотиву. Так потерпіла зазначала, що ОСОБА_1 забрав у неї телефон, щоб завадити їй подзвонити в поліцію, і вдарив її по обличчю також за те, що вона хотіла подзвонити в поліцію. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказували на те, що ОСОБА_1 обіцяв повернути мобільній телефон потерпілій після того, як працівники поліції повернуть йому його мобільний телефон. Однак апеляційний суд на вказані показання потерпілої та свідків належної уваги не звернув і ухвалив обвинувальний вирок, який ґрунтувався на припущеннях.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Марченко Г. М., кожен окремо, підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити на підставах, зазначених у цій скарзі.
Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника, просила вирок апеляційного суду залишити без змін.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до статей 404, 407, 420 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю чи частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 КПК.
Вирішуючи питання про зміну або скасування вироку суду першої інстанції, апеляційний суд має враховувати приписи статей 408, 420 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.