Постанова
іменем України
1 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 419/345/17
провадження № 51-3047 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017130000000005, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Слов`яносербськ Луганської області, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого в АДРЕСА_2, такого, що судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК, і виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Органи досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачували в тому, що відповідно до наказу № 1583-0 від 26 квітня 2016 року на нього покладено виконання обов`язків начальника Слов`яносербської ОДПІ ГУ ДФС України у Луганській області.
Згідно зі статтею 2З Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" ОСОБА_1 є представником влади - службовою особою правоохоронного органу, має відповідні права і виконує обов`язки, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236.
У не встановлені під час досудового розслідування час та місці до ОСОБА_1 як до виконувача обов`язків начальника Слов`яносербської ОДПІ звернувся приватний підприємець ОСОБА_2 із проханням надати довідку про доходи його дружини ФОП ОСОБА_3, на що ОСОБА_1 погодився.
03 листопада 2016 року, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документа, у період перебування на лікарняному ОСОБА_1 зайшов до сервісного центру Новоайдарського відділення Слов`яносербської ОДПІ та звернувся до головного державного ревізора - інспектора вказаного відділення ОСОБА_4 з проханням надіслати в електронному вигляді на мережевий диск Z/BOX/Остапишин зразок довідки про доходи, зазначивши про необхідність перенаправити цей зразок до ГУ ДФСУ у Луганській області. Після цього ОСОБА_4 виконав прохання ОСОБА_1 .
Того ж дня ОСОБА_1 склав довідку, відповідно до якої обсяг прибутку ФОП ОСОБА_3 становив 580 000 грн, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до даних ІС "Податковий блок" ФОП ОСОБА_3 з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2016 року податкові декларації не подавала; потім власноруч зареєстрував цю довідку, використавши індекс Слов`яносербської ОДПІ, та поставив власний підпис і печатку Слов`яносербської ОДПІ.
Після цього у період з 03 листопада по 08 листпада 2016 року ОСОБА_1 видав вказану довідку ОСОБА_3, яку остання надала до Посольства Угорської Республіки в Україні.
Юридичну кваліфікацію дій ОСОБА_1 органи досудового розслідування визначили за частиною 1 статті 366 КК як складання та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 23 березня 2020 року вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 05 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки ряду доказів сторони обвинувачення, що у свою чергу не було перевірено судом апеляційної інстанції. При цьому наполягає на тому, що суд на порушення вимог кримінального процесуального закону належним чином не дослідив Акт тематичної перевірки ГУ ДФС У Луганській області від 29 грудня 2016 року та висновку службової перевірки Слов`яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 3 січня 2017 року, зі змісту якого вбачається, що перевірка проводилась на підставі доповідної записки інспектора Забашти С.О., котрий долучив довідку, надіслану електронною поштою з Посольства Угорщини у м. Києві, яку він перевіряв на предмет достовірності.
Разом з тим прокурор зазначає, що показання свідка ОСОБА_4 судом трактовано на користь обвинуваченого, всупереч вимогам статті 23 КПК без проведення безпосереднього допиту.
Також прокурор вказує на те, що довідка про доходи ОСОБА_3, яка надійшла офіційною електронною поштою з Посольства Угорщини, не може не братися до уваги виключно через її надходження в електронній формі, а висновок судової почеркознавчої експертизи не може бути визнаний на цих підставах недопустимим доказом.
Крім того, прокурор, не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, зазначає, що доводи його апеляційної скарги залишені поза увагою, оскільки судом не досліджено належним чином доказів у судовому засіданні та без аргументації всупереч вимогам кримінального процесуального закону визнано правомірними висновки місцевого суду щодо отримання довідки про доходи ОСОБА_3 .
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органи досудового розслідування обвинувачували ОСОБА_1 в тому, що він, будучи службовою особою, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ.
Прокурор у своїй касаційній скарзі вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також вважає, що достатньо доказів, які вказують на винуватість особи.