Постанова
іменем України
1 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 216/4902/19
Провадження № 51-3253 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Титаренка Ю.О.,
захисника Умріхіна О.В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузаступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 9 квітня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230001105, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2019 року за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК) до двох місяців арешту,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2019 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць.
Вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 6 червня 2019 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309, ст. 75 КК до двох років трьох місяців позбавлення волі з іспитовим строком один рік три місяці, ухвалено виконувати самостійно.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 20 червня 2019 року о 10 год. 43 хв., діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, підійшов до мотоциклу "Honda Forza", 2001 року випуску, р.н. НОМЕР_1, який належав потерпілому ОСОБА_2 і був припаркований на стоянці поблизу магазину "Фокстрот" на вул. Лермонтова, 26 А в м. Кривий Ріг, та, не заводячи двигуна вказаного транспортного засобу, почав його котити, тим самим незаконно ним заволодів, після чого з місця вчинення правопорушення разом з викраденим транспортним засобом зник, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 44592,59 грн.
Цього ж дня о 11 год. 05 хв. ОСОБА_1 був затриманий поблизу будинку № 152 на вул. Кобилянського в м. Кривий Ріг разом із викраденим транспортним засобом - мотоциклом "Honda Forza", 2001 року випуску, р.н. НОМЕР_1 .
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 вчинив зазначений злочин після ухвалення вироку Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 6 червня 2019 року і суд, на його думку, при призначенні покарання мав застосовувати положення ст. 71 КК, а не звертати вказаний вирок до самостійного виконання. При цьому вказує, що допущену місцевим судом помилку апеляційний суд не виправив та безпідставно залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Титаренко Ю.О. вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Захисник Умріхін О.В. заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Титаренка Ю.О. та захисника Умріхіна О.В., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У п. 2 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції має керуватися положеннями статті 413 цього Кодексу.
Однією з форм неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, визначених у ст. 413 КПК, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, і кваліфікація його дій у касаційній скарзі заступником прокурора не оспорюються та не заперечуються.