ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 761/22125/19
провадження № 51-1474 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Анісімова Г.М., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Балійчука Р.І.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисників Костенка В. П., Кушніренка М. В., Сушка Р. М., Кандибова Ю.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Костенка Вадима Павловича, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Костенка Вадима Павловича на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та залишено обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 у ДУ "Київський слідчий ізолятор", ОСОБА_7 - у дільниці слідчого ізолятора при ДУ "Бориспільська виправна колонія № 119", ОСОБА_8 -- у дільниці слідчого ізолятора при ДУ "Бучанська виправна колонія 85", ОСОБА_4 - у дільниці слідчого ізолятора при ДУ "Білоцерківська виправна колонія №35" до розгляду кримінального провадження № 42018110350000125 по суті.
Не погоджуючись з рішенням Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвокат Костенко В. П. оскаржили його до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційними скаргами зазначених вище учасників кримінального провадження.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали, та короткий зміст заперечень
У касаційних скаргах обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Костенко В.П., який діє в інтересах ОСОБА_3, не погоджуються з ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року, вимагають її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність Рішенню Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року у справі № 4-р/2019 (№ 3-208/2018(2402/18) щодо неконституційності положень частини 2 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У касаційній скарзі, яка подана в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, адвокат Костенко В. П зазначає, що ухвала місцевого суду є рішенням, яким застосовано непередбачений законом захід у виді залишення у виправній колонії, а, отже, апеляційний суд повинен був користуватися положеннями статтей 7, 9 КПК з урахуванням висновків, зроблених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Костенко В. П. вважає, залишення його підзахисного у дільниці слідчому ізоляторі при ДУ "Білоцерківська виправна колонія 35" є нічим іншим як тримання під вартою, тому рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року є релевантним і для цієї правової ситуації.
В доповненнях до касаційних скарг, поданих в інтересах обвинувачених ОСОБА_3 ОСОБА_4, захисник Костенко В. П. наводить додаткове обґрунтування своїх доводів з посиланням на правову позицію Касаційного кримінального суду, викладену ним в ухвалі від 23 січня 2020 року у справі № 505/2898/19.
Заперечень від інших учасників кримінального провадження до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу та касаційні скарги, подані в інтересах обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в них.
Адвокат Костенко В. П. підтримав свої касаційні скарги, подані в інтересах обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в них.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали касаційні скарги, подані в їх інтересах захисником Костенко В. П., та касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 , просили їх задовольнити з підстав, зазначених в них.
Захисники Кушніренко М. В., Сушко Р. М., Кандибов Ю.Ю. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали подані касаційні скарги, вважають ухвалу апеляційного суду незаконною і такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства України з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Прокурор Балійчук Р.І. заперечив проти задоволення касаційних скарг. Вважає, що ухвала Київського апеляційного суду від 14 лютого 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження є законною та обґрунтованою. Зазначає, що на його думку, ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та залишення засуджених у слідчих ізоляторах до розгляду кримінального провадження по суті, постановлена у підготовчому провадженні, не підлягає апеляційному оскарженню.
Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь та повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, пояснення обвинувачених та їх захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до частин 1, 2статті 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватисястаттями 412-414 цього Кодексу.
Частина 1 статті 412 КПК України передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту касаційних скарг та долучених до них копії судового рішення вбачається, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами обвинувачених та їх захисників, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_8 не продовжувався запобіжний захід у виді тримання під вартою, а за клопотанням прокурора був застосований (обраний) такий запобіжний захід, а тому скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду не може погодитися з наступних підстав.
Конституційний Суд України своїм рішенням від 13 червня 2019 року у справі № 4-р/2019 визнав неконституційним положення частини 2 статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.