постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 397/1105/15-к
провадження № 51-378км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григор`євої І. В., Стефанів Н. С.,
з участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженої ОСОБА_1,
захисника Громка А. В.,
прокурора Матюшевої О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Громка А. В. на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в кримінальному провадженні № 12015120160000925 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Світловодського міькрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди у користь потерпілої ОСОБА_2 350 000 грн та на користь ОСОБА_3 50 000 грн.
Місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 19 травня 2015 року близько 22:25 на території домоволодіння за місцем свого проживання в м. Знам`янка Кіровоградської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в приміщенні літньої кухні під час сварки з чоловіком ОСОБА_4, що виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно завдала останньому удар ножем у ліву частину грудної клітки, заподіявши йому тяжких тілесних ушкоджень від яких він помер на місці.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 05 грудня 2019 року зазначений вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що суд першої інстанції не усунув розбіжностей між висновками експертів у кримінальному провадженні щодо механізму завдання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому.
На думку захисника, протиправні дії ОСОБА_4, який застосував насильство до своєї дружини ОСОБА_1 та завдав їй ударів у різні частини тіла і заподіяв легких тілесних ушкоджень, давали суду достатні підстави дійти висновку про те, що засуджена діяла у стані необхідної оборони та перебувала в стані душевного хвилювання.
Зауважує, що як доказ у кримінальному провадженні судом першої інстанції було взято до уваги протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії щодо засудженої, однак процесуальні документи, які стали підставою для їх проведення, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не відкривалися. Також зауважує, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на час події було встановлено в справі у непередбачений законом спосіб.
Вважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином його доводів, викладених в апеляційній скарзі, про те, що вирок місцевого суду постановлений без урахування всіх обставин справи, а наведений у ньому висновок про доведеність винуватості засудженої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК не ґрунтується на досліджених у суді доказах. З огляду на це стверджує, щоухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки не містить у собі обґрунтованих відповідей з яких саме підстав ці доводи судом апеляційної інстанції було відхилено.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Захисник і засуджена в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу.
Прокурор виступила проти задоволення цієї скарги і просила залишити оскаржувані вирок та ухвалу без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, за вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2016 року ОСОБА_1 було засуджено за ст. 118 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Не погоджуючись із цим вироком прокурор, потерпіла ОСОБА_2 та захисник Громко А. В. подали на нього апеляційні скарги.
У своїй апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 вказувала на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та просила апеляційний суд провести у справі судове слідство і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК та призначити їй покарання у межах санкції цього закону.
Прокурор в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність указував, що районний суд у своєму рішенні навів суперечливі докази, які містять дані про можливу наявність у діях засудженої як складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК, так і ст. 119 цього Кодексу, без їх належного аналізу, оцінки та розмежування між собою. Тому прокурор просив апеляційний суд скасувати цей вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник в апеляційній скарзі просив суд апеляційної інстанції застосувати до засудженої положення ст. 75 КК і звільнити її від відбування покарання з випробуванням.
Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 10 серпня 2016 року, задовільнивши апеляційну скаргу прокурора, скасував на підставі п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК вирок місцевого суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
У зв`язку з цим апеляційний суд також частково задовольнив скарги потерпілої та захисника.
Як убачається зі змісту ухвали таке рішення суд апеляційної інстанції ухвалив не з підстав необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а насамперед через те, що у вироку було допущено істотних суперечностей, які стосуються юридично-правової оцінки діяння, не розмежовано ст. 118 та 119 КК.