Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа №127/31897/18
провадження № 61-20341св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Висоцької В. С.,
суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю, Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство Комерційний Банк "Приват Банк",
відповідач - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєла Оксана Миколаївна,
третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Луценко Л.В., та на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року,ухвалену у складі колегії суддів Войтка Ю. Б., Стадника І. М., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ КБ "Приват Банк", приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Бєлої Оксани Миколаївни, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що 01 березня 2007 року між позивачем та відповідачем АТ КБ "Приват Банк" було укладено кредитний договір №VIH0GK02021219 від 01 березня 2007 року, відповідно до умов якого банк надав позичальникові кредитні кошти, у розмірі 47 200,00 дол. США на наступні цілі: купівля нерухомості у сумі 40 000 доларів США, а також у розмірі 7 200,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків строком до 01 березня 2027 року.
В забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приват Банк" було укладено договір іпотеки квартири від 01 березня 2007 року, згідно умов якого з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором позивач передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 35,1 кв.м, що належала іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 березня 2007 року.
На виконання кредитних зобов`язань позивач відповідно до кредитного договору не допускав порушень зобов`язань. Протягом 2007-2015 років позивачем в рахунок погашення кредитної заборгованості сплачено 51 687,00 дол США, при тому, що позивачем отримано в кредит кредитних коштів на суму 47 200 дол США, тобто позивачем переплачено 4 487,00 дол США, а також в національній валюті України 50 203,46 грн.
Проте 21 вересня 2016 року відповідачем АТ КБ "Приват Банк" протиправно набуто право власності на нерухомість, належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 за рішенням, винесеним приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., номер запису про право власності 16578590, номер підрозділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1037002905101.
Позивач вважає, що перехід права власності на квартиру, державна реєстрація права власності відбулись на підставі рішення нотаріуса від 21 вересня 2016 року, яке є незаконним, а тому рішення та запис про право власності повинні бути скасовані судом, як такі, що суперечать закону та договору іпотеки. Перехід права власності на квартиру відбувся із порушенням положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" за відсутності підстав для оформлення права власності. На момент відчуження банком квартири, в ній зареєстровані та проживають неповнолітні діти, однак попередньо дозволу на вчинення такого правочину орган опіки та піклування не надавав.
Позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 21 вересня 2016 року, індексний номер 31566007 від 26 вересня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк", винесене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., номер запису про право власності 16578590, номер розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1037002905101;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 31566007 від 26 вересня 2016 року, винесене приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М., номер запису про право власності на нерухоме майно 1037002905101;
- зобов`язати приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлую О.М. поновити запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходи з правомірності набуття банком права власності на квартиру в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, незважаючи на відсутність дозволу органу опіки і піклування, оскільки виключно на батьків, як їх законних представників, покладено обов`язок діяти в інтересах дитини та вживати необхідних заходів з метою максимального забезпечення прав та інтересів дитини. Такі обов`язки не можуть перекладатися на інших осіб.
Суди дійшли висновків про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки цей закон тимчасово забороняє примусове стягнення на майно, тобто його відчуження без згоди власника, тоді як в даному випадку не здійснювалося примусове звернення стягнення на предмет іпотеки, а перехід права власності на квартиру до Банку відбувся за згодою іпотекодавця у позасудовому порядку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та рух справи у суді касаційної інстанції
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2019 року та на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Вінницького міського суду матеріали цивільної справи №127/31897/18.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд оскаржувані судові рішення скасувати повністю або частково та направити справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було прийнято до уваги, що між сторонами іпотечного договору не було укладено іпотечного застереження, яким було б передбачено право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за Банком, про що зазначено у висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 554/14813/15-ц.
Оскаржуваними судовими рішеннями не було враховані права неповнолітніх дітей позивача та права дружини позивача, як співвласника спільної сумісної власності подружжя.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 березня 2007 року між позивачем та відповідачем АТ КБ "Приват Банк" було укладено кредитний договір №VIH0GK02021219 від 01 березня 2007 року, відповідно до умов якого банк зобов`яався надати позичальникові кредитні кошти, шляхом видачі готівки через касу на строк з 01.03.2007 року по 01 березня 2027 року включно, у вигляді не поновлювальної лінії (далі - кредит) у розмірі 47 200,00 дол. США на наступні цілі: купівля нерухомості у сумі 40 000 доларів США, а також у розмірі 7 200,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,75% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного договору. Щомісяця в період сплати (з "3" по "8" число кожного місяця) позичальник повинен надати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 525,09 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди.
Відповідно до п.7.4 кредитного договору при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
Згідно п.4.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов`язання, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 даного договору банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки (а.с.21-22).
В забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором між позивачем та відповідачем АТ КБ "Приват Банк" було укладено договір іпотеки квартири від 01 березня 2007 року, згідно умов якого з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором позивач передав у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 35,1 кв.м, житловою площею 18,3 кв.м, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Віннницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №886 (а.с.18-19).
Відповідно до п.16.7.1 договору іпотеки з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Вказаний договір містить застереження, відповідно до якого звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку, зокрема шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити іпотекодавця (п. 27 договору).
Відповідно до матеріалів копії реєстраційної справи щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк", реєстраційний номер 16578590 від 21 вересня 2016 року (а.с.138-164), ПАТ КБ "Приват Банк" було направлено відповідні повідомлення на адресу позивача від 28 липня 2016 року №980, 980/1, що відповідно до п. 27 договору іпотеки від 01 березня 2007 року банк має намір укласти від свого імені договір купівлі-продажу на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки. Позивачу запропоновано письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки (а.с.156) або внести грошові кошти на рахунки, зазначені в кредитному договорі на виконання порушених зобов`язань за кредитним договором в сумі 501 590,00 грн., яка включає в себе заборгованість за кредитом, комісіями та відсотками за фактичний термін користування кредитом (а.с.157).
Проте, поштове відправлення було повернуто Вінницькою дирекцією УДППЗ "Укрпошта" у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення на адресу банку 01 вересня 2016 року.
Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31566007 від 26 вересня 2016 року, на підставі якого внесено запис про право власності: 16578590 від 21 вересня 2016 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.159, 161).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №146409059 від 22 листопада 2018 року запис про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "Приват Банк" щодо вказаного об`єкта нерухомого майна внесено на підставі договору іпотеки від 01 березня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. та зареєстрований у реєстрі під номером 889 (а.с.16-17).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з правомірності набуття банком права власності на квартиру в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, незважаючи на відсутність дозволу органу опіки і піклування, оскільки виключно на батьків, як їх законних представників, покладено обов`язок діяти в інтересах дитини та вживати необхідних заходів з метою максимального забезпечення прав та інтересів дитини. Такі обов`язки не можуть перекладатися на інших осіб.
Окрім того, суди дійшли висновків про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки цей закон тимчасово забороняє примусове стягнення на майно, тобто його відчуження без згоди власника, тоді як в даному випадку не здійснювалося примусове звернення стягнення на предмет іпотеки, а перехід права власності на квартиру до банку відбувся за згодою іпотекодавця у позасудовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права.