Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 761/23379/15-ц
провадження № 61-3604св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування",
відповідачі: ОСОБА_1, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року у складі суддів Притули Н. Г. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Заришняка Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон України № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") звернулося до суду з позовом та просило визнати недійсним договір поруки № П 30019775-4, укладений 28 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк").
Позовна заява мотивована тим, що 29 серпня 2013 року ПАТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Дельта Банк" уклали договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати позивачу кредит окремими частинами. На виконання кредитного договору ПАТ "Дельта Банк" надало ПАТ "Укргазвидобування" кошти з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 79 870 000,00 грн на умовах повернення кредиту не пізніше 31 грудня 2014 року та сплати 24 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 28 листопада 2014 року ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 уклали договір поруки, за умовами якого загальний обсяг відповідальності поручителя не може перевищувати 12 000 000,00 грн.
19 лютого 2015 року банк списав з депозитного рахунку ОСОБА_1 у ПАТ "Дельта Банк" кошти, еквівалентні 12 000 000,00 грн. Умовами кредитного договору визначалося забезпечення його виконання лише заставою, тому основне зобов`язання не могло забезпечуватися порукою без внесення змін до кредитного договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір поруки № П 30019775-4, укладений 28 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укргазвидобування" витрати зі сплати судового збору у сумі 121,30 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порука як вид забезпечення зобов`язання не передбачена умовами кредитного договору, тому договір поруки не відповідає частині першій статті 548 ЦК України; ПАТ "Укргазвидобування" не надало згоди на укладення договору поруки, а ПАТ "Дельта Банк" у травні 2015 року повернуло ОСОБА_1 кошти, списані з його депозитного рахунку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про визнання недійсним договору поруки є правильними; письмова форма договору поруки не підтверджує його дійсність.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
У січні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що кредитний договір не міг визначати зобов`язання банку укласти договір поруки з ОСОБА_1, який не є стороною кредитного договору; у справі відсутні підстави, передбачені частиною першою статті 548 ЦК України для висновку про недійсність договору поруки; закон не визначає зобов`язання поручителя попереджати позичальника про укладення договору поруки для забезпечення виконання його зобов`язань перед кредитором; законність договору поруки встановлена постановою Окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року у справі № 826/18862/15.
Короткий зміст відзиву (письмових пояснень) на касаційну скаргу
У письмових поясненнях ПАТ "Укргазвидобування" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року без змін.
Заяви та клопотання
У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (далі - ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор") звернулося до Верховного Суду із заявою, у якій просило залучити його до участі в справі як правонаступника відповідача ПАТ "Дельта Банк".
Клопотання мотивоване тим, що 15 квітня 2019 року за договором № 1295/К ПАТ "Дельта Банк" відступило на користь ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" право вимоги, зокрема за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390, укладеним 29 серпня 2013 року між ПАТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Дельта Банк".
У частині першій статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України)
Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга статті 55 ЦПК України).
Оскільки ПАТ "Дельта Банк" передало ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" свої права, які виникають з договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390, то заяву про заміну сторони у справі необхідно задовольнити, залучити ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" до участі у справі як процесуального правонаступника ПАТ "Дельта Банк".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 29 серпня 2013 року ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Укргазвидобування" уклали договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390.
Відповідно до пункту 1.1.1 кредитного договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 150 000 000,00 грн, зі сплатою за користування кредитом 24 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 28 серпня 2014 року.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою (іпотекою) вимоги за цим договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам кредитора та чинного законодавства України, про що укладаються відповідні договори.
29 серпня 2013 року ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Укргазвидобування" укладено договір застави майнових прав № ВКЛ-202390/3-1.
До договору кредитної лінії від 29 серпня 2013 року № ВКЛ-2022390 були укладені додаткові договори: від 07 серпня 2014 року № 1, від 31 жовтня 2014 року № 2, від 20 листопада 2014 року № 3, від 28 листопада 2014 року № 4, від 01 грудня 2014 року № 5.
У додатковому договорі від 28 листопада 2014 року № 4 до кредитного договору сторони визначили максимальний ліміт заборгованості у розмірі 79 870 000,00 грн, зі сплатою за користування кредитом 24 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31 грудня 2014 року.
28 листопада 2014 року ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 уклали договір поруки № П 30019775-4.
За змістом пункту 1.1 договору поруки ОСОБА_1 зобов`язувався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Укргазвидобування" зобов`язань, що виникають з договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390 щодо повернення кредиту у розмірі 79 870 000,00 грн зі сплатою процентів у розмірі, у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі та договорах про внесення змін та доповнень до кредитного договору, що укладені на дату укладення цього договору та/або можуть бути укладені в майбутньому, з кінцевим терміном повернення кредиту до 31 грудня 2014 року.