Постанова
Іменем України
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 760/619/20
провадження № 61-14117св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Департаменту патрульної поліції,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції, яка підписана представником Івановою Діаною Русланівною, на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2020 року в складі судді:Оксюти Т. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року в складі колегії суддів:Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року Департамент патрульної поліції звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов мотивований тим, що 10 червня 2019 року о 15:23 год. по вул. Шепелева, 10 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Prius, д.н.з . НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та звільнений від адміністративної відповідальності. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 10 червня 2019 року, автомобіль Toyota Prius, отримав механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди та спричинення збитків позивачу, ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України та виконував свої службові обов`язки під час патрулювання в складі екіпажу ввіреного йому патрульного автомобіля Toyota Prius.
Департамент патрульної поліції просив стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 39 125,50 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2020 року закрито провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Роз`яснено позивачу право на звернення з даними вимогами в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, служба в органах Національної поліції України є різновидом публічної служби. Відповідно до правових висновків, викладених КЦС, ВП Верховного Суду, в постановах по справам № 818/1688/16 від 05 грудня 2018, № 734/3102/16-ц, № 804/285/16, № від 12 грудня 2018, № 825/730/16 від 23 січня 2019, № 221/1130/17 від 26 червня 2019р., № 2025/2-56/11 від 26 червня 2019, №567/667/17, №608/53/17 від 03 липня 2019, № 761/39300/16-ц від 21 серпня 2019, № 522/16964/15-ц від 04 вересня 2019, зазначено, що указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з публічної служби. Враховуючи підстави та предмет позову, а також відповідний суб`єктивний склад, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, роз`яснивши стороні позивача, що з вказаними вимогами він може звернутись в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу представника Департаменту патрульної поліції - Боліли Н. М. залишено без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на момент дорожньо-транспортної пригоди та спричинення збитків позивачу, ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України та виконував свої службові обов`язки під час патрулювання в складі екіпажу ввіреного йому патрульного автомобіля Toyota Prius. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Спір пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за шкоду, спричинену під час проходження публічної служби, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, зробив обґрунтований висновок про закриття провадження у справі
Аргументи учасників справи
У вересні 2020 року Департамент патрульної поліції засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій просив оскаржені судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що завдання шкоди та процес її відшкодування не підпадають під визначення публічно-правового спору, оскільки є деліктним зобов`язанням з конкретно визначеним суб`єктним складом - боржником, який завдав збитків, та кредитором, якому завдані збитки мають бути відшкодовані. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у своїх постановах, зокрема, від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17. Спори у цих справах також стосувалися звернення суб`єкта владних повноважень із позовом про стягнення грошових коштів з особи, що перебувала на публічній/державній службі, і суд дійшов висновку, що питання стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Відтак, поданий позов про відшкодування завданої майнової шкоди повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що відносини, які склались між Департаментом патрульної поліції та відповідачем, мають характер таких, що пов`язані з проходженням ОСОБА_1 публічної служби. Згідно зі статті 59 Закону України "Про національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, та будучи матеріально відповідальною особою, завдав шкоди Департаменту патрульної поліції шляхом пошкодження майна (патрульного автомобіля) в період здійснення ним установлених повноважень (під час керування патрульним автомобілем), пов`язаних з виконанням завдань і функцій публічної служби. Звертає увагу на необхідність застосування висновків, зроблених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 818/1688/16.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 16 листопада 2020 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 10 червня 2019 року о 15:23 год. по вул. Шепелева, 10 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та звільнений від адміністративної відповідальності.