Постанова
Іменем України
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 236/2048/16-ц
провадження № 61-19201св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Лиманська міська рада Донецької області, відділ державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області,
третя особа - Лиманський районний виробничий відділ Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лиманської міської ради Донецької області, відділу державної реєстрації виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа - Лиманський районний виробничий відділ Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування огорожі, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсними та скасування рішень, припинення права власності на земельну ділянку
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 18 червня 2019 року у складі судді Саржевської І. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Санікової О. С., Соломахи Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, у якому просила:
зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою шляхом демонтування огорожі між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, перемістивши огорожу довжиною 36,11 м в бік земельної ділянки АДРЕСА_1 на відстань 0,8 м на АДРЕСА_4 і на відстань 0,7 м - з торцевого боку;
визнати недійсним та скасувати рішення Лиманської міської ради Донецької області від 23 грудня 2016 року № 7/22-995 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови міської ради і державну реєстрацію цієї земельної ділянки;
визнати недійсним і скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 грудня 2016 року, індексний номер 33241495 13:39:38, щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку, кадастровий номер 1413300000:01:013:0517, загальною площею 0,0681 га на АДРЕСА_1, власник ОСОБА_2 ;
припинити право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку;
стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;
вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0607 га, кадастровий номер 1413300000:01:013:0136, розташованої на АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 26 липня 2007 року серії ЯГ № 751836.
15 листопада 2007 року відділ архітектури та містобудування Краснолиманської міської ради Донецької області надав ОСОБА_1 дозвіл на будівництво на вищезазначеній земельній ділянці житлового будинку розміром 8,5 х 9,0 м.
ОСОБА_2 є її сусідкою і власницею житлового будинку АДРЕСА_1, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 У 2007-2008 роках ОСОБА_2 здійснила будівництво паркану між земельними ділянками.
У 2016 році в ОСОБА_1 виникли сумніви щодо відповідності меж належної їй земельної ділянки, зазначених у правовстановлюючих документах, і меж в натурі, а тому вона звернулася до інженера-геодезиста, потім до судового експерта Пальченко О. Ю. Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 08 серпня 2016 року № 226/8 розташування межових знаків не відповідає акту виносу в натурі земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_2, і правовстановлюючим документам, оскільки з боку земельної ділянки на АДРЕСА_1 встановлено огорожу на відстані 0,8 м по фасаду і 0,7 м - з торцевого боку в бік земельної ділянки № НОМЕР_1 стосовно межових знаків. Для того щоб межові знаки земельної ділянки № НОМЕР_2 відповідали правовстановлюючим документам, необхідно демонтувати огорожу між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і встановити огорожу згідно з межовими знаками, а саме перемістити огорожу довжиною 36,11 м в бік земельної ділянки АДРЕСА_1 на відстань 0,8 м на АДРЕСА_4 і на відстань 0,7 м з торцевого боку.
Добровільно усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою ОСОБА_2 не бажає.
Рішенням Лиманської міської ради Донецької області від 23 грудня 2016 року (тобто після пред`явлення цього позову) було затверджено технічну документацію і передано безоплатно ОСОБА_2 земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,0681 га, кадастровий номер 1413300000:01:013:0517, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На думку позивача, зазначене рішення є неправомірним, оскільки при оформленні технічної документації з нею не були узгоджені межі земельної ділянки як із власницею суміжної ділянки, чим порушено вимоги земельного законодавства.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що неправомірними діями ОСОБА_2, які полягали в незаконному заволодінні частиною її земельної ділянки, їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 5 000,00 грн. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Краснолиманський міський суд Донецької області рішенням від 18 червня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги позивача в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не доведено, що ОСОБА_2 порушені межі належної їй земельної ділянки, а саме того, що відповідачкою здійснювалося переміщення паркану, який встановлений між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . При цьому суд виходив з того, що при встановленні меж земельної ділянки ОСОБА_1 у 2007 році, межові знаки збігалися з існуючим до цього парканом, тому немає підстав вважати, що ОСОБА_2 порушено право позивачки на землекористування.
ОСОБА_1 належними доказами не спростувала висновок експертизи від 23 листопада 2018 року № 2846 про те, що збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_2 з 0,0600 га до 0,0681 га відбулось за рахунок земельної ділянки АДРЕСА_3 .
Також суд дійшов висновку про те, що посилання позивачки на неправомірність рішення Лиманської міської ради Донецької області від 23 грудня 2016 року № 7/22-995 "Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 " у зв`язку з неузгодженням з нею меж не є підставою для визнання недійсним даного акта.
Будь-яких порушень з боку державного реєстратора не встановлено, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:01:013:0517 загальною площею 0,0681 га на АДРЕСА_1, власник ОСОБА_2 .
У зв`язку з цим немає і підстав для припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку на АДРЕСА_1 .
Оскільки суд не встановив порушення права власності ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку з боку ОСОБА_2, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн також не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Донецький апеляційний суд постановою від 26 вересня 2019 року рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 18 червня 2019 року залишив без змін.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначив, що перелічені експертами недоліки при підготовці та виготовленні технічної документації не впливають на прийняття рішення відповідного органу місцевого самоврядування, якому згідно з законом, надано право вирішення питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 18 червня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у висновку земельно-технічної експертизи від 23 листопада 2018 року № 2846 експерти зафіксували фактичне зменшення земельної ділянки ОСОБА_1 на 9 кв. м, однак не встановили, за рахунок яких суміжних ділянок відбулося зменшення. Водночас суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової експертизи, що призвело до неповного встановлення обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим безпідставними є посилання судів попередніх інстанцій на те, що позивач не спростувала висновку експертизи від 23 листопада 2018 року № 2846 про те, що збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_2 з 0,0600 га до 0,0681 га відбулося за рахунок земельної ділянки АДРЕСА_3 .
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволені, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
14 листопада 2019 року справа № 236/2048/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року № 2765/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Краснолиманської міської ради Донецької області від 30 травня 2007 року № 5/12-740 "Про передачу земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки" ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 607 кв. м на АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
На підставі зазначеного рішення 26 липня 2007 року ОСОБА_1 виданий державний акт серії ЯГ №751836 на право власності на земельну ділянку площею 0,0607 га, кадастровий номер 1413300000:01:013:0136, що розташована на АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
Згідно з актом обстеження домоволодіння на АДРЕСА_2 від 02 квітня 2007 року, складеним техніком Слов`янського бюро технічної інвентаризації, житловий будинок та господарські споруди на момент огляду зруйновані.
15 листопада 2007 року відділом архітектури та містобудування Краснолиманської міської ради Донецької області ОСОБА_1 надав дозвіл на будівництво на зазначеній земельній ділянці житлового будинку розміром 8,5 х 9,0 м на відстані 2,0 м від червоної смуги та 2,0 м від межі земельної ділянки справа.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Краснолиманської міської ради від 28 березня 1973 року ОСОБА_3 (чоловіку ОСОБА_2 ) надано право індивідуальної забудови на земельній ділянці АДРЕСА_4, площею 600 кв. м. На підставі цього рішення проведено відведення земельної ділянки.
З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_5 ), на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 26 грудня 1973 року № 2419. Право власності на належний будинок зареєстроване Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" міста Слов`янськ за номером запису 6693 в книзі за - 45.
ОСОБА_2 успадкувала після померлого в 2006 році чоловіка ОСОБА_3 житловий будинок, розташований на АДРЕСА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 10 липня 2012 року державним нотаріусом Краснолиманської державної нотаріальної контори Семеновою І. М., реєстровий номер 2108.
Право власності за ОСОБА_2 на зазначений будинок зареєстроване Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" міста Слов`янськ 19 липня 2012 року.
Згідно з технічним паспортом № 10-7569, виготовленим Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" міста Слов`янськ 06 червня 2012 року, житловий будинок, що належить ОСОБА_2, розташований на земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою АДРЕСА_2 . Земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є суміжними.
Виконуючи договір від 24 червня 2016 року № 1/06-16 на виконання проєктно-дослідницьких робіт по інженерно-геодезичних вишукуваннях землевпорядкуванню, земельному кадастру і моніторингу земель, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, який має сертифікат інженера-геодезиста, виконав роботи з винесення меж земельної ділянки на АДРЕСА_4 в натурі. При цьому встановлені межі зазначеної земельної ділянки площею 0,0607 га, про що складено акт встановлення меж земельної ділянки від 30 червня 2016 року.
Також складено акт узгодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, який містить підписи ОСОБА_2 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (земельна ділянка на АДРЕСА_6 ). Водночас цей акт не містить будь-якої іншої інформації.
13 лютого 2017 року ОСОБА_1 надала інший акт узгодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, який містить підписи ОСОБА_2 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (земельна ділянка на АДРЕСА_6 ), в якому зазначено, що він виконаний інженером-землевпорядником ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_1, однак не зазначено дати його складання, акт не підписаний ані землевпорядником, ані ОСОБА_1 .
Згідно з висновком судового експерта Пальченко О. Ю. від 08 серпня 2016 року № 226/8, розташування межових знаків не відповідає акту виносу в натурі земельної ділянки на АДРЕСА_4 та правовстановлюючим документам, а саме: державному акту на право власності на земельну ділянку від 26 липня 2007 року, кадастровий номер 1413300000:01:013:0136, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, оскільки з боку земельної ділянки АДРЕСА_4 встановлено огорожу на відстані 0,8 м по фасаду (на АДРЕСА_4 ) і 0,7 м з торцевого боку в бік земельної ділянки № НОМЕР_1 щодо межових знаків. З боку земельної ділянки АДРЕСА_7 огорожа встановлена на відстані 0,3 м від межових знаків в бік земельної ділянки № НОМЕР_3 . Для того щоб межі земельної ділянки АДРЕСА_4 відповідали правовстановлюючим документам на цю земельну ділянку, необхідно демонтувати огорожу між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 і встановити огорожу відповідно до межових знаків, а саме перемістити огорожу довжиною 36,11м в бік земельної ділянки АДРЕСА_1 на відстань 0,8 м на АДРЕСА_7 і на відстань 0,7 м з торцевого боку. Також демонтувати огорожу між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 і встановити огорожу відповідно до межових знаків довжиною 36,11 м, а саме перенести огорожу на відстань 0,3 м в бік земельної ділянки АДРЕСА_2 .
За повідомленням судового експерта Пальченко О. Ю. від 09 серпня 2016 року у висновку № 226/8 експертного будівельно-технічного дослідження на 11, 12 аркушах було допущено технічну помилку, а саме: у висновку зазначено, що розтушування межових знаків не відповідає акту виносу в натурі земельної ділянки на АДРЕСА_4 і правовстановлюючим документам, оскільки з боку земельної ділянки АДРЕСА_4 встановлено огорожу на відстані 0,8 м по фасаду (на АДРЕСА_4) і 0,7 м з торцевого боку в бік земельної ділянки № НОМЕР_2 щодо межових знаків. Водночас повинно бути - фактичні межі земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_4 не збігаються з межами, вказаними у правовстановлюючих документах, а саме в плані державного акта на право власності на земельну ділянку від 26 липня 2007 року, кадастровий номер 1413300000:01:013:0136, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а також з розташуванням межових знаків цієї земельної ділянки, оскільки з боку земельної ділянки АДРЕСА_4 встановлено огорожу на відстані 0,8 м по фасаду (на АДРЕСА_7 ) і 0,7м з торцевого боку в бік земельної ділянки № НОМЕР_2 щодо межових знаків, а також на земельній ділянці АДРЕСА_2 встановлено огорожу на 0,3 м по всій довжині (36,11 м) в бік земельної ділянки № НОМЕР_3 щодо межових знаків.
Із вказаного висновку встановлено, що фактичні межі земельної ділянки на АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_1, не збігаються з межами, вказаними в правовстановлюючих документах.
01 липня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Лиманської міської ради Донецької області зі скаргою на дії ОСОБА_1 та її чоловіка щодо переносу існуючого між земельними ділянками паркана.