Постанова
Іменем України
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 220/2351/2012
провадження № 61-200ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
заявник - прокурор Погребищенського району,
заінтересована особа - Станилівська сільська рада Погребищенського району Вінницької області,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в складі суддів Ковальчука О. В.,
Сала Т. Б., Якименко М. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
У вересні 2012 року прокурор Погребищенського району в інтересах Станилівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-BH №000488, виданого Станилівською сільською радою 15 березня
2002 року, був власником земельної ділянки, розміром 4,62 га, розташованої на території Станилівської сільської ради.
З часу відкриття спадщини упродовж року та до часу звернення до суду ніхто із спадкоємців ОСОБА_3 до сільської ради щодо оформлення права на спадщину не звертався. Невизначеність правового статусу спадкового майна призводить до безоплатного користування ним третіми особами та ненадходження коштів до місцевого бюджету.
Пославшись на викладене, на підставі положень статті 1277 ЦК України, прокурор просив суд визнати спадщину відумерлою та передати право власності на землю територіальній громаді Станилівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року заяву прокурора задоволено.
Визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у виді земельної ділянки, розміром 4,62 га, розташованої на території Станилівської сільської ради.
Визнано право власності на земельну ділянку, розміром 4,62 га, розташовану на території Станилівської сільської ради, за територіальною громадою Станилівської сільської ради.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , який не брав участі у розгляді справи, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити заяву без розгляду на підставі частини шостої статті 294 ЦПК України, посилаючись на те, що зазначеним рішенням порушуються його права на спадкування майна після померлого ОСОБА_3, який був його рідним братом. Під час ухвалення рішення судом неповно з`ясовано обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не доведено факт постійного проживання разом з ОСОБА_3 на день його смерті та того, що вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, оскільки акт жителів села Станилівка Погребищенського району Вінницької області про те, що ОСОБА_1 проживав без реєстрації в одному будинку зі своєю матір`ю та братом, який помер, не може бути належним та допустимим доказом для підтвердження вказаних обставин.Отже, питання про його права та обов`язки не вирішувались.
Аргументи учасників справ
28 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від
24 грудня 2019 року у справі № 220/2351/2012, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з актом жителів села Станилівка від 17 жовтня 2019 року, жителі підтвердили, що ОСОБА_1 проживав
з ОСОБА_3 в одному будинку станом на день його смерті в селі Станилівка, Погребищенського району без реєстрації місця проживання, вони вели спільне господарство. Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання
в Україні" не є абсолютним підтвердженням таких обставин, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. (правова позиція Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №484/747/17). ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги зазначав, що його право як спадкоємця порушено тим, що його не було залучено до справи про визнання відумерлою спадщини, хоча представникам сільської ради було відомо про те, що ОСОБА_1 проживав разом із ОСОБА_3 та доглядав за ним, оскільки їх мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Йому не було відомо, що на
ОСОБА_3 відбулось розпаювання, і що він має спадкове майно. Крім того, апеляційний суд відкрив провадження та поновив строк на апеляційне оскарження, чим встановив порушене право скаржника, і на підставі цих же документів прийшов до іншої думки, що суперечить статті 2 ЦПК України.
Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду