Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 308/9514/13-ц
провадження № 61-2406св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1,
особа, яка не брала участі у справі та звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кондора Р. Ю., Собослой Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 27 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ЗАТ "Промінвестбанк"), назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 150 000 грн зі сплатою 16 % річних на строк до 26 березня 2017 року.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між
ЗАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0799 га на
АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований незавершений будівництвом будинок.
Між ПАТ "Промінвестбанк" і ТОВ "Кредитні ініціативи" 17 грудня 2012 року укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє набуло права вимоги, зокрема за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами.
Позичальник належним чином не виконав свої кредитні зобов`язання, тому станом на 28 лютого 2013 року має прострочену заборгованість за тілом кредиту у розмірі 132 123,37 грн та зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 30 530,15 грн.
На підставі викладеного, ТОВ "Кредитні ініціативи" просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,0799 га, розташовану на АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований незавершений будівництвом будинок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 26 травня 2015 року (в складі судді Івашковича І. І.) позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитом у розмірі 132 123,37 грн та заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 30 530,15 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору від 27 березня 2007 року - нерухоме майно, земельну ділянку площею 0,0799 га на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований незавершений будівництвом будинок, на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" 1 626,54 грн судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник порушив умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, тому позивач, який набув права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, має право звернути стягнення на іпотечне майно - земельну ділянку площею 0,0799 га на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований незавершений будівництвом будинок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, у червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що земельна ділянка, на яку звернуто стягнення рішенням суду першої інстанції, є спільним сумісним майном подружжя, тому внаслідок її реалізації будуть порушені права співвласника земельної ділянки ОСОБА_2, яка не брала участі у справі.
Крім того, у червні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду позов до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Стягнуто з ТОВ "Кредитні ініціативи" на користь ОСОБА_2 1 152,60 грн судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предмет іпотеки - земельна ділянка та розташований на ній незавершений будівництвом будинок, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 .
Оскільки звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки має наслідком відчуження нерухомого майна на прилюдних торгах, тому всі співвласники цього майна обов`язково залучаються до участі у справі як співвідповідачі.
Проте, даний позов пред`явлено без залучення всіх обов`язкових відповідачів, що є безумовною підставою для відмови у його задоволенні згідно з пунктом 4 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Кредитні ініціативи" просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка набута
ОСОБА_1 за договором дарування, тому це майно є його особистою приватною власністю, проте апеляційний суд не правильно застосував норми матеріального права та помилково вважав зазначену земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Оскільки права ОСОБА_2 шляхом передачі в іпотеку земельної ділянки не порушені, тому внаслідок ухвалення судового рішення судом першої інстанції законні права та інтереси ОСОБА_2 не порушуються.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що земельна ділянка та житловий будинок є різними та окремими об`єктами права власності. Крім того, ОСОБА_2 не надано до суду доказів, що незавершений будівництвом житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя на момент подання апеляційної скарги. В матеріалах справи відсутні докази, що цей будинок зданий в експлуатацію, а також, що цей будинок існує.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилалася на те, що саме земельна ділянка є об`єктом спільної сумісної власності, а також, що вона подала до суду позов про поділ спільного майна подружжя, та просила визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки у праві спільної власності подружжя. Проте, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не зазначала, що незавершений будівництвом житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, тому апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та доводів апеляційної скарги, при цьому встановив обставини, які не підтверджені належними та допустимими доказами, а оскаржувана постанова ґрунтується на припущеннях.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому зазначила, що суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив ТОВ "Кредитні ініціативи" у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту та вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
29 квітня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 січня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 048281від 25 травня 2006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0799 га, розташованої на АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
У зазначеному правовстановлюючому документі вказано, що земельна ділянка набута ОСОБА_1 у власність на підставі договору дарування від 27 січня 2006 року.
27 березня 2007 року між ЗАТ "Промінвестбанк", назву якого змінено на ПАТ "Промінвестбанк", та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 150 000 грн зі сплатою 16 % річних на строк до 26 березня 2017 року.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між
ЗАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0799 га на
АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій розташований незавершений будівництвом будинок.
29 січня 2008 року між ЗАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору про іпотечний кредит, відповідно до умов якого збільшено розмір кредиту до 400 000 грн.
Крім того, 01 лютого 2008 року між ними укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, у якому іпотекодавець погодився відповідати за кредитними зобов`язаннями у розмірі 400 000 грн.
17 грудня 2012 року між ПАТ "Промінвестбанк" і ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє набуло права вимоги, зокрема за вищевказаними договорами.
Позичальник належним чином не виконав свої кредитні зобов`язання, тому, відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 28 лютого
2013 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 132 123,37 грн та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 30 530,15 грн.
27 квітня 2013 року ТОВ "Кредитні ініціативи"звернулося до ОСОБА_1 з повідомленням про усунення порушень та вимогою про добровільне звільнення предмета іпотеки, в якому повідомляло, що у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 28 лютого 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 162 653,52 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 132123,37 грн та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 30530,15 грн, просило сплатити борг протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги. У разі несплати заборгованості позивач просив звільнити предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0799 га на АДРЕСА_1 .
05 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.