ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 752/12524/19
провадження № 61-17236св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року, постановлену у складі судді Чередніченко Н. П., та постанову Київського апеляційного суду від 3 вересня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Крижанівської Г. В.,
Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У червні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку
(далі - ОСББ) "Антоновича, 122" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання незаконним рішення, скасування запису про реєстрацію права власності та стягнення коштів.
Разом із позовом ОСББ "Антоновича, 122" подало заяву про його забезпечення.
В обґрунтування заяви вказувало, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на майно, частка якого належить ОСББ "Антоновича, 122", протиправно зареєстрована як цілісний комплекс за ОСОБА_1, тому вона може вільно нею розпоряджатися.
Зазначало, що відповідачем на даний час вживаються активні дії щодо відчуження нежитлових приміщень, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів
ОСББ "Антоновича, 122".
За таких обставин просило накласти арешт на належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1482948680000) - нежилі приміщення (літ. А) загальною площею 188,8 кв.м, що знаходяться
на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року заяву ОСББ "Антоновича, 122" задоволено.
Забезпечено позов шляхом накладення арешту на належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1482948680000) - нежилі приміщення (літ. А), загальною площею 188,8 кв.м, що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 9 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києві від 27 червня 2019 року - без змін.
Приймаючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1, яка зареєструвала за собою право власності на приміщення (літ. А) загальною площею 188,8 кв.м, що знаходяться на АДРЕСА_1, може їх відчужити, що унеможливить витребування у неї частки цих приміщень у випадку задоволення позову, тому погодився із висновками суду першої інстанції про існування правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими вимогами, зазначивши, що приміщення площею 24,3 кв.м є складовою частиною приміщення загальною площею 188,8 кв.м, що належить ОСОБА_1 . Спірне приміщення не має ідентифікуючих ознак, які б надали суду можливість чітко виокремити його при вирішенні питання про забезпечення позову, тому вважав правомірним накладення арешту на весь об`єкт нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києві від 27 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 9 вересня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не містять посилання на докази, які вказують на можливість відчуження нею спірних приміщень. Суди не перевірили, чи дійсно відповідачем вчинялись дії, направлені на відчуження належних їй нежитлових приміщень. Вказує, що вона не розміщувала оголошення на сайті "dom.rіа" про продаж майнового комплексу. Вважає, що таке оголошення подано самим позивачем для створення підстав для забезпечення позову. За фактом фальсифікації вказаного оголошення про продаж спірного майна здійснюється досудове розслідування № 12019100010007030 від 20 серпня 2019 року, у якому перевіряються обставини щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою
статті 384 КК України.
Спір у даній справі виник щодо користування додатковим приміщенням площею 24,3 кв.м, тому накладення арешту на весь об`єкт нерухомого майна площею 188,8 кв.м не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Також заявник вказує про ненадання позивачем належних і допустимих доказів належності йому на праві власності спірної частини нежилих приміщень площею 24,3 кв.м, яку позивач просить витребувати. На думку заявника, частина підвального приміщення площею 24,3 кв.м не є допоміжним, тому не належить на праві спільної власності ОСББ "Антоновича, 122".
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2019 року представник ОСББ "Антоновича, 122" - адвокат Ковальчук І. В. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому послалася на безпідставність її доводів та відповідність висновків судів попередніх інстанцій нормам матеріального і процесуального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 19 жовтня
2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Судами встановлено, що у червні 2019 року ОСББ "Антоновича, 122" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення коштів за час незаконного користування майном.
Просило витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 частину допоміжних приміщень площею 24,3 кв.м та повернути її у власність співвласників багатоквартирного будинку
АДРЕСА_1 ; визнати незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 39624653 від 12 лютого 2018 року, прийняте державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком І. А. та скасувати запис № 24785115 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежилі приміщення (літ. А) загальною площею
188,8 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Антоновича, 122" заборгованість з оплати внесків за утеплення будику та внесків за користування частиною допоміжних приміщень площею 24,3 кв.м за період з червня 2016 року до травня 2019 року, три проценти річних та збитки, завдані інфляцією, всього стягнути 84 193,37 грн.
Звертаючись із вказаним позовом, ОСББ "Антоновича, 122" пов`язувало його задоволення із тим, що співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 належить допоміжне приміщення площею 24,3 кв.м, яке є частиною приміщень (літ. А) загальною площею