Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 196/1277/17
провадження № 61-1146 св 20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Новопідкрязька сільська рада Царичанського району Дніпропетровської області,
особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Лаченкової О.В., Варенко О.П., Городничої В.С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права на майно в порядку спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть від 13 березня 1997 року серії НОМЕР_1, видане Новопідкрязькою сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області), яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала разом з позивачем на АДРЕСА_1 . Вони разом вели спільне господарство та позивач поховала ОСОБА_2 за власні кошти.
За життя ОСОБА_2 заповіт не складала.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), з земель колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе Царичанського району Дніпропетровської області (далі - КСП ім. Фрунзе Царичанського району Дніпропетровської області), яке належало померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) від 29 січня 1997 року серії ДП № 040611.
Спадкоємці за законом попередніх черг спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутні, свої права на спадкове майно не заявляли.
Позивач проживала разом із спадкодавцем без реєстрації більше 5 років, доглянула та поховала її за власний рахунок, тобто фактично спадщину прийняла.
08 грудня 2017 року позивач звернулася до державного нотаріуса Царичанського району Дніпропетровської області із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, проте отримала відмову з підстав неможливості встановлення родинного зв`язку із спадкодавцем.
Оскільки позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, то вона вимушена звернутися до суду.
Посилаючись на статті 1216, 1217, 1225, 1264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просила суд визнати за нею право власності на зазначене спадкове майно.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права на майно в порядку спадкування за законом задоволено в повному обсязі, визнано за ОСОБА_1 право на право на земельну частку (пай), розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), з земель колишнього КСП ім. Фрунзе Царичанського району Дніпропетровської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та якій вказане право належало на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії від 29 січня 1997 року ДП № 040611.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Спадкоємці за законом попередніх черг спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутні, свої права на спадкове майно не заявляли. Позивач проживала разом із спадкодавцем без реєстрації більше 5 років, доглянула та поховала її за власний рахунок, тобто фактично спадщину прийняла. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, яка спадщину прийняла спільним проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області задоволено, рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новопідкрязької сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання права на майно в порядку спадкування за законом відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. У даному випадку органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Новопідкрязька сільська рада Царичанського району Дніпропетровської області та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
У порушення інтересів держави в особі Новопідкрязької сільської ради та Головного управлінняДержгеокадастру у Дніпропетровській області суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання права на право на земельну частку (пай) за особою, яка не мала права на її спадкування, порушив інтереси держави, оскільки за відсутності спадкоємців після померлої спадщина у вигляді земельної частки (паю) площею 3,71 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), перейшла за статтею 555 ЦК України в редакції 1963 року, у власність держави. Тобто приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції фактично обмежив державу в особі уповноважених органів в праві на зазначену земельну частку (пай).
Визнання за ОСОБА_1 права на отримання земельної частки (паю) за відсутності правових підстав є незаконним і порушує встановлений законодавством порядок набуття права на землю сільськогосподарського призначення та майнові інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області щодо володіння та розпорядження землею.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
09 січня 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3, надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час вирішення справи мали бути застосовані частини перша і п`ята статті 1268 ЦК України, частина друга статті 549 ЦК Української РСР щодо захисту права власності позивача, що відповідало статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЦК України поширюється на права позивача, оскільки вони виникли до набрання ним чинності та продовжують існувати.
Апелянт не довів своє право на подання апеляційної скарги, а саме, не обґрунтував які інтереси держави захищаються у цій справі та чим вони порушені.
Апелянт і суд неправильно вважали, що спірна земельна ділянка перейшла відповідно до статті 555 ЦК Української РСР у власність держави, адже відумерла спадщина переходить у власність територіальної громади, що врегульовано у частині першій статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Прокурор перебрав на себе повноваження органу місцевого самоврядування.
Позиції інших учасників
У березні 2020 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу.
Пояснення мотивовані тим, що касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Прокуратура має право на участь у цій справі, оскільки органи, що уповноважені на захист інтересів держави, не вчиняли дій на захист таких інтересів. У цій справі такими органами є Новопідкрязька сільська рада і Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Рішенням суду першої інстанції були порушені права держави щодо спірної земельної ділянки, а позивач отримала її у власність без законних підстав.
Орган місцевого самоврядування не подав на таке рішення суду апеляційної скарги, хоча захист відповідних прав і інтересів є його обов`язком, а не правом. Нездійснення органом місцевого самоврядування таких дій свідчить про неналежне виконанням ним своїх повноважень, що призводить до виникнення підстав для звернення до суду прокурора.
Позиція прокурора узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 807/62/16 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року № 903/129/18.
Рішення суду першої інстанції не ґрунтувалося на нормах матеріального права, оскільки до спірних правовідносин підлягав застосуванню ЦК Української РСР, а не ЦК України, оскільки ОСОБА_2 померла у ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк для прийняття спадщини закінчився до набрання чинності ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 грудня 2018 року в справі № 530/62/14-ц і від 01 листопада 2018 року в справі № 2-о-14/11.
ЦК Української РСР не передбачав виникнення у особи, яка проживала із спадкодавцем, права на спадкування.
У матеріалах справи відсутня заява позивача, яка б підтверджувала факт звернення її до нотаріуса для оформлення спадщини, а також рішення нотаріуса за результатами розгляду такої заяви. Спадкова справа за зверненням позивача не заводилася.
Довідка про спільне проживання позивача і ОСОБА_2 впродовж п`яти років до дня смерті останньої, видана сільською радою, є неналежним і недопустимим доказом, та не містить інформацію про вступ позивача у володіння спадковим майном.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.