ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа №210/3802/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11962/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 210/3802/16-а
за позовом ОСОБА_1
до П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Щербака А. А., суддів Малиш Н. І., Баранник Н. П.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", діючого на момент призначення пенсії;
- зобов`язати П`ятихатське об`єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанов КМУ від 31 травня 2012 року № 505, від 30 вересня 2015 року № 763, від 09 грудня 2015 року № 1013, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90 відсотків від заробітної плати без обмежень граничного розміру пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 06 липня 2016 року №18-204 вих. 16.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області шодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", діючого на момент призначення пенсії. Зобов`язано П`ятихатське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити позивачу перерахунок призначеної пенсії з 11 січня 2016 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно постанов КМУ від 31 травня 2012 року № 505, від 30 вересня 2015 року № 763, від 09 грудня 2015 року № 1013, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 06 липня 2016 року за № 18-204 вих. 16 в розмірі 90 відсотків місячного заробітку без обмежень граничного розміру пенсії, здійснити відповідні виплати, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 березня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі № 210/3802/16-а.
5. 08 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року за виключними обставинами. У заяві позивач просив за результатами перегляду скасувати постанову суду апеляційної інстанції та винести нову, якою постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року залишити в силі.
6. Вказана заява вмотивована тим, що суд апеляційної інстанції приймаючи постанову від 02 березня 2017 року та відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з того, що в Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) відсутня норма, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, за ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а на дату звернення позивача до пенсійного органу (відповідача у справі) з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Заявник зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначеним рішенням Конституційного Суду України установлено, що частина 12 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, на думку заявника, його право на перерахунок пенсії, підтверджене Конституційним Судом України, що дає йому підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року.
8. Приймаючи таке рішення, Третій апеляційний адміністративний суд виходив з того, що наявність рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин на час їх виникнення та розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, отже, не доводить факту допущення судом помилки при розгляді справи. Таким чином, станом на дату ухвалення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, положення частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не була визнана неконституційними та була чинною в редакції, застосованій судом апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року, 04 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, задовольнити заяву позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року. Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, а постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року залишити без змін.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до апеляційного суду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 04 травня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.
13. Ухвалою Верховного суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 03 грудня 2020 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
16. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
17. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.
18. Згідно зі ч. 5, 6 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
19. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.