ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 914/79/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
ОСОБА_1 - Перунова В.В.,
Управління комунальної власності
Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - Мартиняк Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 (у складі колегії суддів: Бонк Т.Б. (головуючий), Бойко С.М., Зварич О.В.)
у справі № 914/79/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (нині - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; далі - Управління комунальної власності), у якому просив зобов`язати відповідача завершити підготовку об`єкта - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв. м, з індексами 48-1, 48-2, 48-3, до приватизації способом викупу, а саме: визначити за власний рахунок відповідача його вартість.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та рішення Львівської міської ради від 20.07.2017 набув право на приватизацію шляхом викупу зазначених об`єктів нерухомого майна, проте відповідачем не виконано обов`язок щодо встановлення ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, а отже не завершено підготовку об`єкта приватизації до продажу, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 позов задоволено частково. Зобов`язано Управління комунальної власності завершити підготовку об`єкта - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25, 5 кв. м, з індексами 48-1, 48-2, 48-3, до приватизації способом викупу. Стягнуто з Управління комунальної власності на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. У решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано наявністю правових підстав для часткового задоволення позову.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.10.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 914/79/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.11.2020.
Управління комунальної власності не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 25.03.2016 між ОСОБА_1 (орендар) та Управлінням комунальної власності (орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16, за умовами якого орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 18.03.2016 №11-А передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів". Об`єктом оренди є приміщення (підвал), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 24,9 кв. м, з індексами 48-1, 48-2, 48-3, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 24.12.2014, інвентарний № 790.
Відповідно до пункту 4.1 цього договору термін оренди визначено 2 роки 364 дні з 25.03.2016 до 24.03.2019.
23.11.2016 між сторонами укладено угоду №Л-100025-16 (д-16) про внесення змін до договору оренди від 25.03.2016 № Л-10025-16, за змістом якої розділ 1 договору викладено у новій редакції, відповідно до якої об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться на балансі ЛКП "Агенція ресурсів Львівської міської ради", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв. м, з індексами 48-1, 48-2, 48-3, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 24.12.2014, інвентарний № 790.
22.02.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про включення об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу.
Згідно з ухвалою Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2017 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, включено об`єкт нерухомого майна - приміщення напівпідвалу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв. м (пункт 19).
11.08.2017 Управління комунальної власності у листі № 2302-4150 "Про розгляд заяви, щодо приватизації нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 " повідомило позивача про позитивне вирішення питання приватизації мана.
05.10.2017 Львівська міська рада розглянула звернення ОСББ "Личаків-5", з огляду на витяг з протоколу № 65 засідання постійної комісії з питань комунальної власності від 12.09.2017, керуючись Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та прийняла ухвалу № 2461 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284", якою внесено зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 шляхом вилучення пункту 19.
08.11.2017 Управління комунальної власності у листі № 2302-вих-6456 повідомило позивача про прийняте Львівською міською радою рішення та повернуло подані документи на приватизацію.
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.05.2018 у справі № 914/111/18 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано протиправною та скасовано ухвалу сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 про вилучення з переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу (п.19 додатку до ухвали № 2284 від 20.07.2017) об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (напівпідвал 25,50 кв. м), зобов`язано Управління комунальної власності укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень на визначених умовах.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2018 у справі № 914/111/18 скасовано в частині зобов`язання Управління комунальної власності укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень на визначених умовах і в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог відмолено. У решті рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 914/111/18 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у частині вирішення позовної вимоги про зобов`язання укласти договір купівлі продажу.
24.01.2019 Львівська міська рада розглянула звернення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5" від 13.06.2018 № 18 та прийняла ухвалу № 4556 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 №2284", якою внесла зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 шляхом вилучення пункту 19.
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 24.01.2019 №4556 і рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2019 у справі № 914/411/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, позовні вимоги ОСОБА_1, визнано протиправною та скасовано ухвалу сесії Львівської міської ради від 24.01.2019 № 4556 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284". Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 ці судові рішення залишено без змін.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Управління комунальної власності завершити підготовку об`єкта - нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 25,5 кв.м, до приватизації способом викупу, а саме: визначити за власний рахунок Управління комунальної власності його вартість, обґрунтована тим, що включення майна до переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, стало підставою для набуття ним права на укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, а у відповідача - виникнення обов`язку підготовки об`єкта малої приватизації до продажу. Проте відповідачем своєчасно не було вчинено відповідних дій, необхідних для укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, чим порушено право позивача на приватизацію майна шляхом викупу, щодо якого органом місцевого самоврядування було прийнято відповідне рішення.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково та дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Управління комунальної власності завершити підготовку об`єкта - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25, 5 кв. м, з індексами 48-1, 48-2, 48-3 до приватизації способом викупу.
Апеляційний суд при скасуванні рішення суду першої інстанції та ухвалені нового рішення про відмову у позові виходив із того, що за встановлених у справі обставин об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25,5 кв. м, знаходився на етапі підготовки до приватизації, приватизація якого не завершена. Відповідно до перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набув чинності 07.03.2018, приватизація зазначеного об`єкта комунальної власності після 07.03.2018 має здійснюватися відповідно до вимог цього Закону, стаття 18 якого передбачає, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконано встановлені цією нормою умови. Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем як орендарем за письмовою згодою орендодавця не здійснювалося невід`ємних поліпшень спірного орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків його ринкової вартості, доказів про намір позивача здійснити такі поліпшення матеріали справи також не містять, тому у позивача в силу частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" відсутнє право на викуп спірних приміщень, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції взагалі не встановлював обставини щодо застосування чи не застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у контексті пункту 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, а також в порушення вимог процесуального права не розглянув в повному обсязі заявлені позовні вимоги та в рішенні не навів мотивів, за якими позов задовольнив частково.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 послався на те, що, судом апеляційної інстанції при вирішенні справи неправильно застосовано положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень, пункт 1 частину 2 статті 18 цього Закону, щодо питання застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, оскільки норми зазначеного Закону передбачають порядок набуття орендарем права на викуп орендованого майна, натомість скаржник вже набув таке право відповідно до положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", чинного на час прийняття Львівською міською радою рішення про приватизацію та здійснення відповідної процедури, і в цьому випадку відповідач повинен виконати рішення Львівської міської ради від 20.07.2017, а процедура продажу має бути завершена оформленням договору купівлі-продажу. Разом із тим судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та належним чином не з`ясовано фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не надано правової оцінки доводам позивача, не мотивовано рішення про відмову в задоволенні позову.