ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 909/1293/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Івано-Франківської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 (Скрипчук О.С., Данко Л.С., Мирутенко О.Л.) у справі №909/1293/19 Господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" до Івано-Франківської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 174 від 02.09.2012 в редакції викладеній Позивачем
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради (Відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 174 від 02.09.2012 в редакції, викладеній Позивачем.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, всупереч вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі", не зважаючи на звернення Позивача з листом про продовження договору оренди землі №174 та належне виконання ним своїх обов`язків за договором, зокрема, щодо сплати орендної плати, не узгодив з Позивачем (при необхідності) істотних умов договору, не прийняв рішення про поновлення договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору оренди та не направляв Відповідачу письмового повідомлення про відмову у продовженні договору оренди, чим порушив його переважне право на укладення договору оренди на новий строк.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2020 в позові відмовлено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк, оскільки звернувся до Відповідача із заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки з пропуском строку, визначеного статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Суд визнав укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №174 від 02.08.2020 в редакції, викладеній в резолютивній частині постанови суду. В решті в позові відмовлено.
6. Постанова суду мотивована тим, що рішення про відмову у поновленні договору оренди землі прийнято Відповідачем поза межами місячного строку, визначеного відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" для висловлення заперечень проти поновлення договору, а тому, оскільки Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі та належно виконує обов`язки за договором в частині внесення орендної плати, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
7. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №709/433/17 та №594/376/17-ц.
9. Апеляційним господарським судом не враховано, що строк дії договору закінчився 10.09.2019, а Позивач звернувся з клопотанням про поновлення договору оренди землі 13.08.2019, а, отже, всупереч вимог Закону пропустив обумовлений місячний термін для звернення щодо поновлення договору.
10. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що Відповідач 08.11.2019 прийняв рішення, яким відмовив в поновленні договору оренди спірної земельної ділянки і дане рішення є чинним та не було оскаржено в судовому порядку.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
11. Порушення Відповідачем порядку розгляду надісланого Позивачем листа-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі дало Позивачу підстави розраховувати на можливість поновлення договору в силу частини 6, а не частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому доводи касаційної скарги Відповідача є необґрунтованими та не підтвердженими.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Відповідачем (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) 02.08.2012 укладено договір оренди землі №174, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,1356 га для будівництва торгового центру із закладом громадського харчування та офісними приміщеннями кадастровий номер 2610100000140010089, яка знаходиться по вул. Незалежності, 130.
Договір укладено строком на 3 роки. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору). Договір набирає чинності після його державної реєстрації (пункт 40 договору).
12.1. Право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано 10.09.2013.
13. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2017 у іншій справі №909/561/17, яке набрало законної сили, визнано додаткову угоду до договору оренди землі №174 від 02.08.2012 укладеною в редакції Позивача, в якій, зокрема, поновлено договір оренди землі №174 від 02 серпня 2012 року на 3 роки до 10.09.2019. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права строк дії договору (з правом пролонгації) до 10.09.2019.
14. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що листом від 13.08.2019 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки.
14.1. Однак, Відповідач 08.11.2019 прийняв рішення №302-32, яким відмовив Позивачу у поновленні терміну оренди земельної ділянки.
15. Приймаючи рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що Позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк, оскільки звернувся до Відповідача із заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки лише 13.08.2019, тобто, з пропуском строку, визначеного статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
16. Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що рішення про відмову у поновленні договору оренди землі прийнято Відповідачем поза межами місячного строку, визначеного відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" для висловлення заперечень проти поновлення договору, а тому, оскільки Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі та належно виконує обов`язки за договором в частині внесення орендної плати, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
17. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, Відповідач оскаржує постанову суду апеляційної інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
18. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
20. Питання права касаційного оскарження врегульовано статтею 287 ГПК України, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.
21. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
22. У поданій касаційній скарзі Відповідач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказав, що судом апеляційної інстанції застосовано статтю 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №709/433/17, №594/376/17-ц (пункт 8 постанови).
23. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц та в постанові від 05.06.2019 у справі №709/433/17, на які скаржник послався як на підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій зазначила, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
24. Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 цієї статті).