ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 916/2398/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" - адвоката Коновал Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2019
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2019
у справі № 916/2398/16
за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Окто Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Олір" ЛТД
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2016 порушено провадження у справі № 916/2398/16 про банкрутство ТОВ виробничо-комерційної фірми "Олір" ЛТД, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2016 у справі №916/2398/16 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ виробничо-комерційної фірми "Олір" ЛТД, зокрема, визнано кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк": 4 777 634 грн. позачергово, 2756 грн. - 1 черга, 112 270 147,74 грн. - 4 черга, 46 929 151,28 грн. - 6 черга.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 916/2398/16 ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.11.2016 змінено в частині визначення загального розміру вимог ПАТ "Дельта Банк" в реєстрі вимог кредиторів боржника - ТОВ виробничо-комерційної фірми "Олір" ЛТД та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника щодо вимог ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 163 979 689,02 грн.
Постановою Господарського суду Одеської області від 14.11.2017 у справі №916/2398/16 визнано боржника - ТОВ виробничо-комерційну фірму "Олір" ЛТД банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі №916/2398/16 (суддя Найфлейш В.Д.) відмовлено у задоволені заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання поточних грошових вимог (вх.№ 3-1507/17 від 26.12.2017).
Відмовляючи ПАТ "Дельта Банк" у задоволені поточних грошових вимог щодо заборгованості за відсотками за договором кредитної лінії №НКЛ-2005823 від 31.10.2012 та договором № 131/07 від 21.09.2007 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії (за яким боржник виступає майновим поручителем), суд першої інстанції виходив з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось після спливу визначеного договорами строку кредитування, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 у справі № 916/2398/16 (колегія суддів: Філінюк І.Г. - головуючий, Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі № 916/2398/16 скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення ПАТ "Дельта Банк" про визнання поточних грошових вимог на суму 8 590 221,37 грн.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційних скарг зазначають порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що у даній справі сторонами у кредитних договорах з урахуванням принципу свободи договору (ст. ст. 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
При цьому, заявник касаційної скарги наголосив, що його позиція щодо правомірності нарахування процентів за користування кредитними коштами до повного погашення заборгованості ґрунтується на правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" у справі № 916/2398/16 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В., що підтверджується витягом із протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.06.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 916/2398/16 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 та призначено до розгляду на 31.07.2019 на 10:30.
У відзиві ліквідатор ТОВ виробничо-комерційної фірми "Олір" ЛТД - арбітражний керуючий Менчак В.В. просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що вони прийняті з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2020 задоволено клопотання ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" про зупинення касаційного провадження у справі № 916/2398/16; зупинено касаційне провадження у справі № 916/2398/16 за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/4693/15.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 916/2398/16 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі № 916/2398/16; продовжено розгляд справи та призначено справу за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" у справі № 916/2398/16 на 25.11.2020 о 10 год. 45 хв.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ "Дельта Банк", обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі № 916/2398/16 про банкрутство ТОВ виробничо-комерційної фірми "Олір" ЛТД було порушено ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2016 в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній з 19.01.2013).
Постановою Господарського суду Одеської області від 14.11.2017 у справі №916/2398/16 ТОВ виробничо-комерційну фірму "Олір" ЛТД визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.
Разом із тим, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Згідно з п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст.440 із наступними змінами).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, подальший розгляд даної справи про банкрутство здійснюється відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи встановлено попередніми судовими інстанціями, предметом даного судового розгляду є грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника на загальну суму 8 590 221,37 грн., із яких:
-1 632 837,93 грн. - заборгованість за процентами за період з 20.09.2016 по 14.11.2017 та 15 871,99 грн. - 3 % річних від суми прострочених процентів за період з 01.12.2016 по 14.11.2017, що виникла внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору від 21.09.2007 № 131/07;
-6 924 638,57 грн. - заборгованість за відсотками за період з 20.09.2016 по 14.11.2017 та 16 872,88 грн. - 3 % річних від суми прострочених процентів за період з 01.12.2016 по 20.02.2017, що виникли у зв`язку неналежним виконанням умов договору кредитної лінії від 31.10.2012 № НКЛ-2005823.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 1 ст. 1 КУзПБ визначено, що поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів; вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
У даному випадку спірним є питання можливості нарахування та стягнення ПАТ "Дельта Банк" з ТОВ виробничо-комерційної фірми "Олір" ЛТД процентів, передбачених договором кредитної лінії № НКЛ-2005823 від 31.10.2012 та договором № 131/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 21.09.2007, за користування кредитом після спливу строку дії вказаних договорів.
Так, згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Водночас, ст. 1049 названого Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.