ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/2759/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Пелиха Д.І.,
відповідача - 1 - Ромащенка К.В.,
- 2 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ярошенко В.І.)
від 04.08.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Вечірко І.О., судді - Коваль Л.А., Мороз В.Ф.)
від 23.09.2020,
у справі за позовом ОСОБА_1
до Приватного підприємства "Кримстройдизайн", Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2,
про скасування рішення загальних зборів та запису у реєстрі,
В С Т А Н О В И В:
у травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Кримстройдизайн" та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів власників ПП "Кримстройдизайн" № 22/12/18 від 22 грудня 2018 року; визнання незаконним та скасування запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 27.12.2018 № 12241070022029790 щодо зміни керівника юридичної особи ПП "Кримстройдизайн".
Позовні вимоги обґрунтовані, тим що рішення загальних зборів власників ПП "Кримстройдизайн" № 22/12/18 від 22 грудня 2018 року, прийняте всупереч приписам статуту приватного підприємства та Господарського кодексу України, порушує права позивача як одного із власників приватного підприємства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2020, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2020, закрито провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Закриваючи провадження у справі, господарські суди встановили наявність рішення суду у справі № 904/242/19, що набрало законної сили, яким вже вирішено спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у цій справі № 904/2759/20.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, а саме статтей 86, 175, 231, 236, 237, 269, 270, 282 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 вважає постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Вказує на правильне застосування судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, встановивши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у статті 231 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 2 частини 1 статті 175 ГПК України).
Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.