Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
Справа № 910/8113/16 (провадження № 12-57 звг 20)
03 листопада 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 14 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Квадрат на Малевича», про визнання недійсним рішень та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішень і ухвалою від 03 листопада 2020 року відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 та залишила в силі постанову Вищого господарського суду України від 14 листопада 2017 року.
Поділяю позицію Великої Палати Верховного Суду про неможливість задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, проте не погоджуюсь із застосуванням Великою Палатою Верхового Суду норм процесуального права з огляду на таке.
1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 липня 2020 року на підставі приписів частини п`ятої статті 302 ГПК України передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначену справу вказавши на наявність виключної правової проблеми та поставивши на вирішення Великою Палатою Верховного Суду два запитання: як постанова Великої Палати Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду скарги на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), яка містить висновки щодо дій суду не як суду, встановленого законом, впливає на чинність постановленого у справі судового рішення, та чи є ця постанова підставою для перегляду такого судового рішення за нововиявленими обставинами.
2. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 вересня 2020 року прийняла та призначила до розгляду цю справу, а ухвалою від 03 листопада 2020 року відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 та залишила в силі постанову Вищого господарського суду України від 14 листопада 2017 року.
3. Відмовляючи у задоволенні заяви Велика Палата Верховного Суду вказала, що як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою Європейського суду з прав людини до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
4. Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
5. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
6. Як на нововиявлені обставини заявник вказує на те, що, розглядаючи справу № 910/8113/16, судді з порушенням приписів процесуального законодавства вийшли за межі перегляду справи в касаційній інстанції, прийнявши як преюдиціальну постанову ВГСУ від 23 березня 2017 року у справі № 910/1425/16, якою справу направлено на новий розгляд, що є порушенням вимог статей 35, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на час розгляду справи.
7. У постанові від 06 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду констатувала, що ВРП, ухвалюючи рішення від 04 червня 2019 року, діяла виключно у межах своїх повноважень та на підставі закону, а отже, погодилась із висновком ВРП щодо необхідності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді, визначеному рішенням, з підстави, зазначеної пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, - умисне або у зв`язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
8. Висновок Великої Палати Верховного Суду за наслідками оскарження рішення ВРП у постанові від 06 лютого 2020 року стосується саме оцінки рішення ВРП, його відповідності з