28 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 826/12819/18
Провадження № 11-711апп19
ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В., Власова Ю. Л., Кібенко О. Р. та Рогач Л. І.
стосовно постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року, прийнятої за результатом розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування наказу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року.
Відповідно до змісту частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Суть позову та зміст рішення судів попередніх інстанцій
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства охорони здоров`я України, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 03 серпня 2018 року № 38-0 про його звільнення з посади генерального директора Державного підприємства «Укрвакцина» Міністерства охорони здоров`я України».
1.1 Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження в цій справі.
1.2 Судові рішення мотивовані тим, що спір у цій справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки він виник у сфері трудових відносин, має приватноправовий характер - між працівником та роботодавцем, а його суттю є перевірка законності припинення трудових відносин у зв`язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного наказу.
1.3 Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
1.4 Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Висновок Великої Палати Верховного Суду
2. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
2.1 Своє рішення Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала тим, що позивач оскаржує наказ Міністерства охорони здоров`я України від 03 серпня 2018 року № 38-0 про звільнення його з посади генерального директора Державного підприємства «Укрвакцина» Міністерства охорони здоров`я України».
2.2 Разом з тим після укладення контракту між Міністерством охорони здоров`я України і ОСОБА_1 виникли трудові відносини, тобто фактично позовні вимоги стосуються підстав та умов звільнення позивача з посади генерального директора державного підприємства на підставі пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП України).
2.3 Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
2.4 З огляду на викладене висновок судів про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а стосується трудових відносин та має вирішуватись судами за правилами ЦПК України є правильним.
Зміст окремої думки
3. Вважаємо, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо віднесення цього спору до цивільної юрисдикції є помилковимз огляду на таке.
3.1 Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
3.2 Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
3.3 Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.
3.4 Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
3.5 Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
3.6 Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
3.7 Разом з тим за приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
3.8 Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акц