Постанова
іменем України
28 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 440/1659/17
провадження № 51-8203км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Вус С.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140170000551, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Білогір`я Білогірського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Буського районного суду Львівської області від 23 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 цього Кодексу.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 вересня 2017 року близько 23:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою викрадення чужого майна проник до будинку, що на АДРЕСА_2, звідки намагався викрасти вказане у вироку майно потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 6 846,31 грн, однак свого злочинного умислу до кінця не довів, оскільки був викритий ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 2 липня 2018 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду постановою від 11 квітня 2019 року скасував зазначену ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 11 червня 2020 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через його м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд всупереч вимогам ч. 2 ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не виконав вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 11 квітня 2019 року і, не врахувавши тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину та особи винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів і скоїв новий злочин через 2 місяці після закінчення іспитового строку, встановленого попереднім вироком, необґрунтовано погодився з рішенням місцевого суду про застосування до призначеного йому покарання ст. 75 КК.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Детинич П.І. вважає ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу в повному обсязі. Засуджений ОСОБА_1 та його захисник були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, проте заявили клопотання про розгляд скарги прокурора без їх участі.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК, та правильності кваліфікації його дій у касаційній скарзі прокурор не оспорює.
Статтею 65 КК встановлено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.