Постанова
Іменем України
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 703/1781/19
провадження № 51-166км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Стефанів Н.С., Шевченко Т.В., |
| за участю: секретаря судового засідання прокурора | Червінської М.П., Чабанюк Т.В., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України Кодексу (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2019 року затверджено угоду про визнання винуватості від 03 жовтня 2019 року, укладену між прокурором і ОСОБА_1, та засуджено останнього за частиною 2 статті 240 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. Скасовано арешт та повернуто ОСОБА_1 речовий доказ - екскаватор марки "ЕО-2621", який належить йому на праві приватної власності.
2. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 вересня 2019 року приблизно о 05:00 біля с. Слобода-Банилів Вижницького району Чернівецької області, не маючи дозвільних документів на проведення руслорегулюючих робіт та видобування корисних копалин за допомогою власного екскаватора марки "ЕО-2621" видобував гравійно-піщану суміш з русла річки Черемош.
3. Чернівецький апеляційний суд за скаргою прокурора вирок місцевого суду змінив в частині вирішення питання про долю речового доказу та ухвалив конфіскувати належний ОСОБА_1 екскаватор. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. Засуджений, посилаючись на пункти 1-2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
5. На його переконання прокурор не мав права оскаржити вирок з підстав, не передбачених частиною 4 статті 394 КПК, а тому апеляційний суд мав відмовити йому в задоволенні скарги,
6. Він також стверджує, що ні під час укладення угоди, ні в ході судового розгляду стороною обвинувачення йому не було роз`яснено можливість конфіскації транспортного засобу, що порушило його право на захист та істотно вплинуло на прийняття рішення про беззастережне визнання винуватості у вчиненні злочину.
7. Вказує на невідповідність угоди вимогам статті 472 КПК, оскільки при формулюванні обвинувачення у ній не зазначено, чи завдана шкода довкіллю, а також чи є гравійно-піщана суміш корисною копалиною в значенні частини 2 статті 240 КК.
8. Крім того засуджений звертає увагу на те, що конфісковане майно є спільною власністю подружжя ОСОБА_1, а його дружина не знала про незаконне використання екскаватора.
Позиції учасників касаційного розгляду
9. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
10. Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Ковалюк М.Г. повідомили Суд про можливість проведення касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
11. У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог засудженого,
Оцінка Суду
12. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подану скаргу слід задовольнити частково на таких підставах.
Щодо судового розгляду у першій інстанції
13. Відповідно до частин 4, 6 статті 474 КПК перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати у обвинуваченого, чи повністю він розуміє:
1) права, надані йому законом;
2) наслідки укладення та затвердження угоди;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
14. Про необхідність ретельного роз`яснення обвинуваченому правових наслідків угоди йдеться також у пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод"[1].
15. Судова практика виходить з того, що застосування спеціальної конфіскації має бути предметом угоди про визнання винуватості. Зокрема, скасовуючи судові рішення у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону Суд виходив з того, що при роз`ясненні засудженому усіх наслідків такої угоди дає йому можливість вибору погодитись на її затвердження або відмовитись від цього і наполягати на розгляді кримінального провадження в загальному порядку.[2]