Постанова
Іменем України
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 336/3055/18
провадження № 61-5079 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: прокуратура Запорізької області, Державна казначейська служба України;
представник Державної казначейської служби України - Кріль Юлія Анатоліївна;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2019 року у складі судді Галущенко Ю. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Запорізької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 16 листопада 2017 року ним до прокуратури Запорізької області була подана заява про вчинення кримінального правопорушення за частиною першою статті 366 КК України відносно старшого слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_2 .
На вказану заяву він отримав з прокуратури Запорізької області лист від 15 грудня 2017 року за підписом прокурора відділу прокуратури Запорізької області Драча Т., в якому йдеться про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) його заяви про злочин. Бездіяльність з боку посадових осіб прокуратури Запорізької області, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі його заяви від 16 листопада 2017 року, була оскаржена ним слідчому судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року його скарга на бездіяльність посадових осіб прокуратури Запорізької області, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі його заяви від 16 листопада 2017 року, була задоволена частково. Зобов`язано уповноважених осіб прокуратури Запорізької області внести відомості до ЄРДР за його заявою від 16 листопада 2017 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що інформувати заявника.
Бездіяльністю посадових осіб прокуратури Запорізької області йому завдано моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах через необхідність витрачання додаткових зусиль по відновленню його порушеного права, яку він оцінив в 10 тис. грн. Крім того, йому були завдані збитки, що виразились у поштових витратах та оплаті юридичних послуг для захисту порушених прав.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з Державної казначейської служби України на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 3 288 грн 05 коп. на відшкодування майнової шкоди, а також понесені ним судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сам факт задоволення слідчим суддею скарги позивача на бездіяльність працівника органів прокуратури та зобов`язання посадових осіб прокуратури виконати вимоги частини першої статті 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 16 листопада 2017 року про злочин не свідчить про протиправність дій посадових осіб прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені. А тому лише незгода позивача з процесуальною бездіяльністю працівника органів прокуратури, яка була ним оскаржена в передбаченому КПК України порядку, не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження, учасником якого він не був.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що зобов`язання посадових осіб прокуратури Запорізької області ухвалою слідчого судді внести відомості за заявою від 16 листопада 2017 року до ЄРДР не свідчить про протиправність цих дій у розумінні статей 1167, 1174, 1176 ЦК України, оскільки такі рішення і дії приймались в межах процесуальних повноважень, а тому не свідчать про наявність вини або/та завдання цим шкоди позивачу.
При цьому судом зазначено, що ОСОБА_1 уточнену в частині розміру моральної шкоди позовну заяву подано лише 28 травня 2019 року, тобто з порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України, а саме, через півроку після закінчення підготовчого засідання, яке було проведено 17 грудня 2018 року.
Отже, судом обґрунтовано уточнена 28 травня 2019 року в частині розміру відшкодування позовна заява не розглядалась, а здійснено розгляд попередньої редакції уточненої позовної заяви, яка була прийнята судом та надана відповідачам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 336/3055/18 з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
У травні 2020 року ОСОБА_1 подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів про те, що сам факт задоволення слідчим суддею скарги позивача на бездіяльність працівника органів та зобов`язання посадових осіб прокуратури виконати вимоги частини першої статті 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 16 листопада 2017 року про злочин не свідчить про протиправність дій посадових осіб прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу, є помилковим. При цьому послався на відповідні правові позиції Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2020 року заступник прокурора Запорізької області подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року № 335/15861/17 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Запорізької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено частково. Зобов`язано уповноважених осіб прокуратури Запорізької області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 16 листопада 2017 року про вчинення кримінального правопорушення та надати заявнику витяг з ЄРДР (а.с. 30-31, т. 1).
18 квітня 2018 року на виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року відомості за заявою позивача від 16 листопада 2017 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018080000000146, але за результатами розслідування 30 червня 2018 року слідчим слідчого відділу прокуратури області Черніченком Б. В. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 284 КПК України.
У вказаному кримінальному провадженні позивач не мав статусу потерпілої особи, оскільки постановою процесуального прокурора від 24 травня 2018 року йому було відмовлено у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.