Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 199/7243/17
провадження № 61-10579св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Темченка Сергія Леонідовича на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, у складі судді Спаї В. В., від 01 серпня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С., від 17 червня 2020 року.
Короткий зміст позову та його обґрунтування
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ домоволодіння та земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником 1/2 частини будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Відповідач є власником 1/2 частини вказаного будинку та земельної ділянки. Спірне домоволодіння складається з будинку літ А-1, який має сіни 1-1,
площею 7,6 кв. м, кухню 1-2, площею 18 кв. м, кімнату 1-3, площею 6,8 кв. м, кімнату 1-4, площею 6,5 кв. м, кімнату 1-5, площею 7,3 кв. м, кімнату 1-6, площею 17,4 кв. м, вбиральню літ "Б", навіс "В", споруду № 1-3, водоколонку, огорожу, замощення. Вказувала, що вона була постійно зареєстрована у цьому будинку, після одруження жила в іншому місці, але згодом знов в ньому оселилась у зв`язку з хворобою батьків та необхідністю здійснювати догляд за ними. Під час проживання вона разом із дочкою займала кімнати 1-6, 1-5, в яких нею за її кошти було здійснено ремонт, а також встановлено новий паркан, проведено газопостачання, здійснено підготовку будинку до водовідведення. Вказувала, що відповідач, який є її рідним братом, не проживав у спірному будинку з 1992 року по 2010 рік. Після вселення він зайняв кімнати 1-4, 1-3, які були вільними після смерті батька. Зазначала, що у 2015 році відповідач без її згоди почав будувати гараж, після чого між ними виник спір з приводу користування будинком та земельною ділянкою.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд припинити спільну часткову власність на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 та виділити у її власність 1/2 частину домоволодіння за одним із варіантів поділу.
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ домоволодіння та земельної ділянки.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 2010 року він разом зі своєю родиною займає дві кімнати у спірному будинку. Одну кімнату 1-4, площею 6,5 кв. м, займає дочка, а іншу кімнату 1-3, площею 6,8 кв. м, займає він з дружиною, всього 13,3 кв. м. У той же час ОСОБА_1 займає
кімнату 1-5, площею 7,3 кв. м, та кімнату 1-6, площею 17,4 кв. м, всього
24,70 кв. м. Кімната 1-2, площею 18 кв. м, та кімната 1-1, площею 7,6 кв. м, є прохідними і знаходяться у спільному користуванні. Вважав, що на сьогоднішній день він зі своєю родиною значно обмежений у житлових правах у порівнянні з ОСОБА_1, тому просив суд під час поділу будинку врахувати час його проживання разом зі сім`єю в тій частині житлового будинку, в якій він проживає зараз, та відповідно отримати ту частину земельної ділянки, яка знаходиться з їхньої сторони будинку.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач за зустрічним позовом просив суд поділити в натурі домоволодіння
АДРЕСА_1 , виділивши йому у житловому будинку літ А: кімнати 1-2 (18 кв. м) та 1-3 (6,8 кв. м), вартістю 136 070 грн; прибудову літ. А-1, вартістю
38 700 грн; навіс літ. В, вартістю 2 829 грн; ганок літ. А-1, вартістю 2 317 грн, 1/2 частину замощення, вартістю 2 139 грн, що становить 49/100 частин домоволодіння; виділивши ОСОБА_1 в житловому будинку літ. А-1: кімнати 1-4 (6,5 кв. м), 1-5 (7,3 кв. м), 1-6 (17,4 кв. м) вартістю 171 185,00 грн; вбиральню літ. Б, вартістю 7 187,00 грн; колонку № 1 вартістю 3 548,00 грн; 1/2 частину замощення, вартістю 2 139,00 грн.; хвіртку № 3 вартістю
3 320 грн, що становить 51/100 частки домоволодіння. Також просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію за перевищення вартості частки у домоволодінні в розмірі 2 662 грн. Зобов`язати його закласти дверні отвори між приміщеннями 1-6 та 1-2, 1-3 та 1-4. Зобов`язати ОСОБА_1 провести наступні переобладнання: віконний отвір обладнати в дверний в приміщенні 1-5 з улаштуванням подвійних дверей; облаштувати ганок для входу; приміщення 1-4 обладнати під кухню та пробити дверний отвір між приміщенням 1-5 та 1-4. Крім того, просив поділити в натурі земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:01:210:0010, площею 181,5 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки, вартістю 52 997 грн (на плані зафарбована жовтим кольором), та виділивши йому 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:01:210:0010, площею 181,5 кв. м, вартістю 52 997 грн (на плані зафарбована блакитним кольором).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Поділено в натурі майно, що є у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - домоволодіння
АДРЕСА_1 .
Виділено ОСОБА_3 в житловому будинку літ. А-1:
-приміщення 1-2 (18,0 кв. м) та 1-3 (6,8 кв. м), вартістю 136 070 грн;
-прибудову літ. а-1, вартістю 38 700,00 грн;
-навіс літ. В, вартістю 2 829,00 грн;
-ганок літ. а?, вартістю 2 139,00 грн;
-1/2 частину замощення, вартістю 2 139,00 грн, що в цілому становить
49/100 частин домоволодіння.
Виділено ОСОБА_1 в житловому будинку літ. А-1:
-приміщення 1-4 (6,5 кв. м), 1-5 (7,3 кв. м), 1-6 (17,4 кв. м), вартістю
171 185,00 грн;
-вбиральню літ. Б, вартістю 7 187,00 грн;
-колонку № 1, вартістю 3 548,00 грн;
-1/2 частину замощення, вартістю 2 139,00 грн;
-хвіртку № 3, вартістю 3 320,00 грн, що в цілому становить 51/100 частин домоволодіння.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 на домоволодіння
АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 51/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 49/100 частин цього домоволодіння.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію за перевищення вартості частки у домоволодінні в розмірі 2 662 грн.
Зобов`язано ОСОБА_3 провести переобладнання - закласти дверні отвори між приміщеннями 1-6 та 1-2, 1-3 та 1-4. Зобов`язано ОСОБА_1 провести переобладнання: віконний отвір обладнати в дверний в приміщенні 1-5 з улаштуванням подвійних дверей; облаштувати ганок для входу; приміщення 1-4 обладнати під кухню та пробити дверний отвір між приміщенням 1-5 та 1-4.
Поділено в натурі майно, що є у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:01:210:0010, площею 181,5 кв. м, вартістю 52 997,00 грн (на плані зафарбована жовтим кольором). Виділено ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:01:210:0010, площею 181,5 кв. м, вартістю 52 997,00 грн (на плані зафарбована блакитним кольором).
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виділ частки кожного із співвласників в натурі можливий, що підтверджується висновком судової експертизи, відповідно до якого наявна технічна можливість переобладнання спірного будинку в ізольовані квартири. Районний суд зазначив, що співвласники не досягли згоди з питання, які саме кімнати в натурі підлягають виділенню кожному з них, оскільки один співвласник вважав кращим для себе той варіант, який вважав для себе найкращим варіантом й інший співвласник. Суд першої інстанції врахував, що відповідач має родину з трьох осіб, також інтереси його малолітньої дочки
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з чим варіант № 2 для відповідача визнаний судом більш прийнятним та таким, що не порушує права позивача як іншого співвласника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що згідно висновку судової експертизи виділ частки кожного із співвласників в натурі можливий з переобладнанням приміщення в ізольовані квартири. Також суд апеляційної інстанції вважав правильним висновок суду першої інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач за зустрічним позовом має родину з трьох осіб, у зв`язку з чим варіант № 2 судової експертизи є для нього більш прийнятним та не буде порушувати права ОСОБА_1 як іншого співвласника. Суд апеляційної інстанції зазначив, що сторонам виділені саме ті кімнати, в яких вони проживали, враховано сталий порядок користування, який склався між сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Темченко С. Л.просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 336/2699/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі
№ 511/188/14-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 442/3436/13
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а також необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження доказів, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій вирішили спір за відсутності висновків щодо технічної можливості поділу будинку, відповідного дозволу компетентних органів на переобладнання будинку, висновку органу опіки та піклування про можливість поділу спірного будинку з урахуванням інтересів малолітньої дитини.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
13 листопада 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу
№ 199/7243/17 розподілено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 квітня 2007 року, виданого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Лебеденко Н. М. за реєстровим № 3-1293, та 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0363 га, кадастровий номер 1210100000:01:210:00:0010, розташованої за цією ж адресою, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом
від 24 квітня 2007 року, виданого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Лебеденко Н. М. за реєстровим № 3-1295.
ОСОБА_3 є власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 квітня 2007 року, виданого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Лебеденко Н. М. за реєстровим № 3-1297, та 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0363 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:210:00:0010, розташованої за цією ж адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 квітня 2007 року, виданого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Лебеденко Н. М. за реєстровим № 3-1299.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №4485/4486/4487/4488-18, складеного 25 березня 2018 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, поділ домоволодіння
АДРЕСА_1 з виділом частки в натурі кожному із співвласників можливий за двома варіантами з незначними відхиленнями від ідеальних часток.
Згідно варіанту № 1 розмір компенсації на користь другого співвласника складатиме 1 536,50 грн. Згідно варіанту № 2 розмір компенсації на користь першого співвласника складатиме 2 662 грн.
Варіант поділу домоволодіння АДРЕСА_2 аналогічний варіанту № 1, різниця полягає лише в розподілі надвірних будівель та споруд з метою максимальної ізоляції співвласників, що передбачає розподіл земельної ділянки без площ загального користування.
Згідно варіанту № 1 та варіанту № 2 необхідно провести наступні переобладнання: віконний отвір обладнати у дверний у приміщенні 1-5 з улаштуванням подвійних дверей; облаштувати ганок для входу в квартиру
АДРЕСА_2 ; закласти дверні отвори між приміщеннями 1-6 та 1-2; 1-2 та 1-3; 1-4
та 1-3; приміщення 1-4 (6,5 кв. м) обладнати під кухню та пробити дверний отвір між приміщеннями 1-5 та 1-4 або об`єднати приміщення передпокою
(1-5) з кухнею (1-4) аркою.
Ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 визначена у сумі 475 428 грн.
Також запропоновано порядок поділу в натурі земельної ділянки по АДРЕСА_1 без відхилення від ідеальних часток.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.